Ukrainian
Summary:У монографії розглянуто сучасний стан української словотвірної номінації у трьох її взаємопов’язаних виявах: системі мови, загальній (узус) та індивідуальній (ідіолект) мовній практиці. На матеріалі нової похідної лексики, яка поповнила український лексикон за останні понад 25 років розвитку української мови в статусі державної мови незалежної України, підтверджено роль словотворення як провідного способу української номінації, чинника збереження її типологічних рис. Встановлено фрагменти мовної картини світу сучасного українця, у номінуванні яких словотворчі ресурси мови беруть найактивнішу участь, ділянки словотвірної та лексичної підсистем, що виявляють стабільну активність або демонструють динаміку у відповідь на зміни в житті українського суспільства. Досліджено соціальні, когнітивні й комунікативні чинники впливу на вибір і реалізацію ресурсів сучасної української номінації, динаміку словотвірної норми української мови як засобу підтримання її літературного взірця.
Reading audience:Для мовознавців, викладачів, аспірантів, учителів і всіх, хто цікавиться проблемами розвитку української мови.
Russian
Summary:В монографии рассмотрено современное состояние украинской словообразовательной номинации в трех ее взаимосвязанных проявлениях: системе языка, общей (узус) и индивидуальной (идиолект) языковой практике. На материале новой производной лексики, пополнившей украинский лексикон за последние более чем 25 лет развития украинского языка в статусе государственного языка независимой Украины, подтверждена роль словообразования как ведущего способа украинской номинации, фактора сохранения ее типологических черт. Установлены фрагменты языковой картины мира современного украинского языка, в номинировании которых словообразовательные ресурсы языка принимают самое активное участие, участки словообразовательной и лексической подсистем, проявляющие стабильную активность или демонстрирующие динамику в ответ на изменения в жизни украинского общества.
Summary:В монографии рассмотрено современное состояние украинской словообразовательной номинации в трех ее взаимосвязанных проявлениях: системе языка, общей (узус) и индивидуальной (идиолект) языковой практике. На материале новой производной лексики, пополнившей украинский лексикон за последние более чем 25 лет развития украинского языка в статусе государственного языка независимой Украины, подтверждена роль словообразования как ведущего способа украинской номинации, фактора сохранения ее типологических черт. Установлены фрагменты языковой картины мира современного украинского языка, в номинировании которых словообразовательные ресурсы языка принимают самое активное участие, участки словообразовательной и лексической подсистем, проявляющие стабильную активность или демонстрирующие динамику в ответ на изменения в жизни украинского общества.
Summary: Исследованы социальные, когнитивные и коммуникативные факторы влияния на выбор и реализацию ресурсов современной украинской номинации, динамику словообразовательной нормы украинского языка как средства поддержания его литературного образца.
Reading audience:Для языковедов, преподавателей, аспирантов, учителей и всех, кто интересуется проблемами развития украинского языка.