Ukrainian
Summary:У монографії висвітлюються шляхи культурно-історичного розвитку персоналізму від виявлення персоналістичних інтенцій у філософсько-релігійній свідомості людства в період між кінцем ІІ і І тис. до н. е. до становлення персоналістичних систем в євроатлантичній філософській думці ХІХ—ХХІ ст. Розкрито зміст і специфіку формування на ґрунті національних світоглядів українського, польського, американського, французького та російського персоналістичних дискурсів. Головну увагу зосереджено на розбудованій на засадах християнського вчення системі універсального реалістичного персоналізму польського філософа, богослова і релігієзнавця, представника Люблінської школи філософії Ч.С. Бартніка. Здійснений у монографії філософсько-релігієзнавчий аналіз структурних компонентів створеного цим мислителем персоналістичного дискурсу дав підстави визначити персоналізм Бартніка терміном «особоцентричний».
Summary:Поряд із поняттям «особа» тут ключового значення набувають міжособові зв’язки-відношення (relatio), якими обумовлене як буття Всесвіту, так і буття особи (Божої, людської, ангельської), відтак у різноаспектному дискурсі бартнікового персоналізму вирішується напруженість між теоцентризмом і антропоцентризмом, позаяк у феномені особи знімається протистояння «Бог/людина» — у цьому полягає новаторський зміст концепції персоналізму польського філософа. Зауважена у філософсько-релігійному дискурсі Бартніка збалансованість теоцентричних і антропоцентричних інтенцій дає можливість розглядати його концепцію персоналізму як принципово новий, далекосяжний вектор на шляхах розвитку не лише персоналістичної, а й узагалі філософської думки ХХІ ст.
English
Summary:The monograph covers the paths of cultural and historical development of personalism starting with the detection of personalistic intentions in the philosophical and religious consciousness of mankind during the period between the end of II and I millennium BC ending with the formation of personalistic systems in the Euro-Atlantic philosophical thought of the 19th —21st centuries. The author reveals the gist and principles of the formation of Ukrainian, Polish, American, French and Russian personalistic discourses based on the national ideologies. The focus is on the system of universal realistic personalism of Сz.S. Bartnik, the Polish philosopher, theologian and religious scholar, representative of the Lublin School of Philosophy, that rests on the fundamentals of the Christian doctrine.
Summary:The provided philosopho-theological analysis of the structural components of the personalistic discourse, developed by this thinker, gives grounds to define Bartnik’s personalism by the term ‘person-centric’. The interpersonal bond-relationship (relatio) is of pivotal importance along with the concept of ‘personality’, as it shapes both the existence of the Universe and human being (divine, human, angelic); therefore, the tension between theocentrism and anthropocentrism is completed in the multifarious discourse of Bartnik’s personlaism, as the «God/man» confrontation disappears in the phenomenon of a person, this is the innovative concept of personalism of the Polish philosopher.
Summary:The balance of theocentric and anthropocentric intentions in the philosophical and religious discourse of Bartnik makes it possible to consider his concept of personalism as a revolutionary and pervasive vector on the paths of the development of not only personalistic, but philosophical thought of the 21st century in general.