Ukrainian
Summary:Людська істота (індивід) завжди обмежена. Людина обмежена не лише певною соційокультурною ситуацією, всередині котрої людина існує та діє. Індивід так само обмежений і є щоразу визначуваним (здетермінованим наперед) структурами його власного досвіду (1); далі — світообразом — картиною світу — включаючи лінґвокультурні конструкти та різні ментальні репрезентації і фрейми сприймання (2); далі — мережі смислів — ідіоіндивідуальні смислові світи (3). Потенціял свободи всередині нас є потенціялом генерування НОВОГО ( із допомогою цих взаємопов’язаних ділянок та всередині їх; а також подолання цих обмежень у поведінкових діях та у творчих актах). Отож СВОБОДА не є абстрактною категорією, але смислом; а також актом (актами) ставанням вільним (самостановленням у свободі), включаючи в це також і звільнення від власного «минулого»; а також звільнення себе від звички перебирати на себе атит’юди Иншого та очікування Иншого щодо тебе.
Summary:Найважливішим у цих процесах є подолання та трансґресія порогів та обмежень. Найважливішим у свободі є не так звана «свобідна воля» та «вільний вибір»; але вільний сенс; не детермінована та спонтанна гра смислів (як першоджерело свободи) у їх (цих смислів) спонтанному самостановленні та саморухові) та вільному констелюванні, — вільному поєднуванні в ноематичні комплекси (часто незавбачуване та несподіване для самого індивіда) та вільне взаємопроникнення (інтерференція) різних смислів та різних смислових аґломератів. Отож автор розвиває головну ідею своїх більш ранніх робіт у ділянці фундаментальної сенсології.
Summary:Моє самобуттювання (так само як співбуттювання та співприсутність из иншими) здійснюється через простір (переважно простір комунікації та розмаїтих дискурсивних практик вкупі із топосами їх розгортання) СЕНСОКІНЕСІСУ. Якщо виникають якісь перепони всередині цих інтерперсональних та інтраперсональних просторів (так, що сенсокінесіс є заблокованим) ми у такому разі не можемо говорити про свободу — духовну свободу особи. Формальна свобода (у плані її законодавчої кодифікації та леґітимації) може бути недійсною (не притаманною самим структурам життєдій та життєформ), якщо людина не посідає дійсної сили для духовного опору щодо чинників впливу на неї та потенціялу Сильних Смислів (інтенційно націлених на смисли граничні та смисли Верховні) вкупі зі співвідповідною Сильною особистісною ідентичністю.
English
Summary:Human being is always limited. The man is limited not only by certain sociocultural situation within which the individual exist and acts. The individual is also limited and predetermined by the structures of his own expierience (1); next — worldview, including lingvocultural constructs and different mental representations and the fraimes of perception (2); next — the networks of sences — the idioindividual world of sences (3). The potentiality of freedom within us is the potentiality of GENERATIND THE NEW (by means of these interconnected three areas and inside of them) and the potentiality of overcoming of these limitatios in behavioral acts and the creational acts. So the freedom is not the abstract category but the sence and the act of becoming free (including of being set free from one’s «past» and from the habit of taking attitude of another.
Summary:The maine in these processes are overcomming and transgression of the liminals and limits. The maine in freedom is not the so called «free will» and «free choice» but free sence, the undetermined and spointaniouse interplay of senses and their free (very often unespected by single individual) constellation and the interference of the sences. So the author developes the core idea of his earlier works in the fundamental sensology. My self-being as well as cobeing and the copresence with the Others are fulfilled through the spase (mostly thespace of communication and dіfferent discourse practicies together with their toposies) of sense-kinesis. When there are some restrictions within this area of interpersonal and intrapersonal spaces (so the spontaniouse sence-kinesis is blocked) we can’t speak about the freedom — the spiritual one of the person. In the situation when these restrictions can’t be overcomed.
Summary:A formal freedom (in the legislative terms) may be inefficient if the man does not possess strength for spiritual resistance and a potentiality of strong sences (including the strong identity).