2-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (березень-квітень) за 2023 рік (видання здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України) став ювілейним 100-тим випуском, який присвячується важливій події у житті Національної академії наук України – проведенню її Загальних зборів.
У зверненні до читачів головний редактор журналу Ярослав Яцків, академік НАН України, розмірковує над необхідністю реформи науково-освітньої сфери України і закликає членів редколегії журналу та керівників НАН України відгукнутися на сторінках «Світогляду», запропонувавши своє бачення оновлення системи науки та перспектив її виходу на світовий рівень з актуальних для держави напрямів досліджень та розробок, зараз, в умовах воєнного стану, і особливо у післявоєнний період. Роздуми на цю тему і свої пропозиції представляють: Анатолій Загородній, академік НАН України, президент НАН України (м. Київ) у статті «ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НАУКИ УКРАЇНИ»; Віталій Кордюм, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України, член редколегії журналу «Світогляд» (Інститут молекулярної біології і генетики НАН, м. Київ) в матеріалі «ВІДНОВЛЮВАТИ ЧИ СТВОРЮВАТИ?»; Вадим Локтєв, академік НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України, (м. Київ) у публікації «РЕФОРМУВАТИ НЕ МОЖНА ЗБЕРІГАТИ». Герсон Шер, доктор філософії, співголова Спеціальної робочої групи з питань науки в Україні, організованої Національними академіями України і США, член редколегії журналу «Світогляд» (м. Вашингтон, США) у статті «LESSONS LEARNED FOR THE INTERNATIONAL COMMUNITY ABOUT THE IMPACT OF THE CRISIS OF WAR ON SCIENCE IN UKRAINE» наголошує на необхідності сприянню інтеграції української науки в глобальне наукове співтовариство і накреслює шляхи допомоги. Наука, будучи цінністю сама по собі, також є одним із найпотужніших інструментів для підвищення якості життя, вирішення найскладніших проблем і зміцнення національної безпеки. Тим більше це стосується сучасної України, яка, після перемоги, має не лише відновитись, але й забезпечити своє довгострокове життя як незалежного, суверенного та економічно активного члена світової спільноти. «ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ АМЕРИКАНСЬКІ ВЧЕНІ, ЩОБ ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ КОЛЕГАМ?» – тему продовжує професор фізики та машинобудування Техаського університету Реймонд Орбах (м. Остін, США) – «Наш обов’язок як дослідників полягає в тому, щоб знайти способи допомогти тим, хто позбавлений гідних умов праці внаслідок несправедливої та неспровокованої війни».
«Вчені – захисники України» – ця тематика стала традиційною для часопису «Світогляд» з початку війни. Алла Диба (Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, м. Київ) розповідає про свого героїчного колегу: «ОЛЕСЬ ФЕДОРУК: ВЧЕНИЙ І ВОЇН». Доктор філологічних науку Олесь Федорук 26 лютого пішов до військкомату і став стрільцем у підрозділі ЗСУ. Спочатку обороняв Київ, потім майже півроку – східні рубежі в Покровському та Волноваському районах Донецької області. Героям слава!
15 березня 2023 року в бою під Авдіївкою загинув Володимир Олегович Федоров, науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України. «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ» – вічна пам'ять герою-науковцю – захиснику України. Наші щирі співчуття і низький уклін батькам, які виростили і виховали достойну Людину, – написали Олена Гнатюк, Галина Довбешко, Євген Горняк, Віталій Коваль, друзі та колеги по роботі.
Символічні мурали, що прикрашають будинки чи не в кожному місті, стали новою формою мистецтва. У такий спосіб художники реагують на певні події, а з початку російського вторгнення висловлюють своє ставлення до війни. Мистецтвознавиця Олена Шапіро, (м. Київ) презентує читачам добірку «ПАТРІОТИЧНІ МУРАЛИ КИЄВА».
Керівник пресцентру наукової журналістики ЗНЦ НАН України і МОН України Богдан Залізняк (м. Львів) обговорює з кандидаткою наук із соціальних комунікацій Ольгою Квасницею (ЛНУ імені Івана Франка, м. Львів) роман Степана Процюка «Руки і сльози» в інтерв’ю: «ОЛЬГА КВАСНИЦЯ: «ДЕРЖАВА УКРАЇНА, ЯК І БУТИ УКРАЇНЦЕМ, ЦЕ СВІДОМИЙ ВИБІР, ЯКИЙ НИНІ ДОКОНУЄТЬСЯ У КРИВАВІЙ ВІЙНІ ХХІ СТ. З РОСІЄЮ».
Війна змінила свідомість українців, оцінки минулого, ставлення до певних особистостей. Про це свідчать ЗМІ, соціальні мережі, повсякденне спілкування між людьми, художня література. «ПЛОЩА ДЗИГАРЯ (C’EST LA GUERRE)» – оповідання Євгенії Кононенко, української письменниці і перекладачки (м. Київ).
8 квітня у середмісті Києва на Софійській площі ГО «Вояцький визвіл» разом із Національним музеєм Революції Гідності у межах зустрічі родин полонених і зниклих українців відбулася «ВИСТАВКА МАЛЮНКІВ ДІТЕЙ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ «Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ…». Фото надані Ярославом Яцківим.
Кожного року у № 2 журналу ми представляємо статті з рубрики «Шевченкіана». Про дослідження колекції Федота Леонтійовича Ткаченка з 11-и малюнків, приписуваних Тарасу Шевченку, розповідає Олеся Пономаренко (Національний музей Тараса Шевченка, м. Київ) у статті «ПОЛТАВСЬКИЙ ДРУГ ТА ЙОГО ВНЕСОК У ПОПОВНЕННЯ ТВОРЧОЇ СКАРБНИЦІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА-ХУДОЖНИКА».
Віктор Гайдук, генерал отаман Козацтва, (м. Київ) до 100-річчя від дня народження свого знаменитого батька – живописця – публікує біографічний допис «ІВАН ГАЙДУК: «МОЄ ЖИТТЯ В МИСТЕЦТВІ НЕРОЗРИВНО ПОЄДНАНО З ДОЛЕЮ УКРАЇНИ».
У рубриці «Мандри Україною» Костянтин Буркут, кандидат філологічних наук (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) ділиться враженнями від архітектурної прогулянки по давньому містечку Турці – «КОЛИШНІЙ РАЙЦЕНТР ЛЬВІВЩИНИ, АБО МАНДРІВКА ПІД ЧАС ВІЙНИ».
У статті «СПЕЦІАЛЬНІ БІБЛІОТЕКИ: СТРАТИТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ…?!» Віктор Вергунов, академік НААН України (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, м. Київ.), привертає увагу читачів до неабияких проблем діяльності академічних бібліотек, віднесених чинним законодавством до категорії спеціальних і пропонує розширити можливості обговорення нової редакції закону Україні «Про бібліотеки і бібліотечну справу».
У рубриці «Новини книговидання» Олег Рафальський, член-кореспондент НАН України, академік НАПН України, віцепрезидент НАН України анонсує монографію «Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст та способи нівелювання», яка нещодавно вийшла в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ) і розмірковує про «КРИЗИ ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ЯК ДИТЯЧІ ХВОРОБИ РОСТУ: ЧИ ПЕРЕРОСЛА ЇХ УКРАЇНА?».
На початку 2023 року Видавничий дім «Воєнна розвідка» випустив дві книги Анатолія Лопати, присвячені подіям останнього десятиліття в Україні. Перша книга – «Віхи буремних подій 2013–2022 років. Хроніки війни України з Російською Федерацією» – охоплює час від 19.11.2013 до 24.02.2022 року. Друга – «Вторгнення 2022. Віхи війни РФ проти України» – період від 24.02.2022 до січня 2023 року. У додатках до книги вміщено багато надзвичайно цікавої інформації. Обидві книги є структурованим стислим хронологічним викладом найважливіших подій, учасником багатьох з яких був автор. Про ці видання у огляді «БУРЕМНЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ І ВЕЛИКА ВІЙНА» розповідає Анна Радченко, кандидат геологічних наук (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ).
«МАЄМО ПАМ’ЯТАТИ ПРО МИНУЛЕ», пише Богдан Залізняк (пресцентр ЗНЦ НАН України і МОН України, м. Львів), представляючи книгу академіка Миколи Жулинського «Моя Друга світова. Роман-хроніка в голосах». Висвітлені у книзі події української історії, доповнені голосами діяльних українських постатей, які оповідають про те, чим жила українська спільнота у воєнні і повоєнні часи.
У сотому випуску «Світогляду» вміщено ретроспективу дизайнерських елементів оформлення обкладинки – неймовірних 100 очей, що дивляться на світ через окуляр літери «О» у назві журналу. Автором дизайну обкладинки всіх номерів є кандидат фізико-математичних наук Ігор Жук (Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, м. Київ), а автором ідеї «цікавого ока» – член-кореспондент НАН України Ірина Вавилова, заступниця головного редактора (ГАО НАН України, м. Київ). Тож у читачів є можливість заглянути у «100 ОЧЕЙ СВІТОГЛЯДУ» за один раз.
Автор та шанувальник журналу «Світогляд» Ігор Кутний надіслав до редакції збірку «ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ЛІТЕРАТУРНІ КРОСВОРДИ». У випуску подано передмову до цього видання, яку написав відомий український письменник Олег Чорногуз, підготовлені Ігорем Кутним цікаві факти з життя Лесі Українки та кросворд №1. За традицією, першого, хто розгадає кросворд, чекає винагорода «Світогляду».
* * *
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті:
http://svitohlyad.org.ua/index.php/uk/ Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»