15 травня 2023 року виповнилося 150 років від дня народження останнього Гетьмана України Павла Скоропадського. Ця постать нерозривно пов'язана з Визвольними змаганнями 1917–1920 років. 1918 року Гетьман очолив Українську Державу і за сім із половиною місяців здійснив низку реформ, особливо у сфері культури, науки й освіти.
Науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, який нині боронить Україну від російського агресора в лавах Збройних Сил України, у своєму коментарі зазначив: «Держава Скоропадського мала площу близько 800 тисяч квадратних кілометрів, з Кримом включно. Проте одне з найбільших досягнень Гетьмана і зараз не оцінене. Павло Скоропадський відродив поняття Етики та Естетики, внутрішнього аристократизму та спадкоємності України з минулими сторіччями. Він створив Українську Державу, яка не копіювала моделі навколишніх держав, не звертала увагу на модні тогочасні військові кітелі та зовнішні революційні тенденції. Він намагався відродити Гетьманщину, яка в його розумінні була спадкоємицею Русі. Він намагався повернути Україні обличчя не замучених селян, а хліборобів. За його правління відбувається стрімкий процес відновлення історичної пам'яті, що візуалізувалось у тодішніх традиціях, формах військових та чиновників. Цей період був надзвичайно важливий для того, щоби світ побачив не просто нову державу, що відкололась від подібної росії, а світ побачив, що відновилась держава інакша від російської культури та менталітету».
Директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України доктор історичних наук Георгій Папакін зауважив: «Основний висновок для сучасності з його життя та діяльності – поважати і пам'ятати всіх діячів, які наближали відродження незалежної України, стали її справжніми "батьками-засновниками". Серед них, безумовно, своє місце посідає Павло Скоропадський. Недовгий період його правління, з одного боку, демонстрував професійний підхід до проблем державотворення, розбудови економіки, культури, науки, військової справи, виходу на міжнародну арену. З іншого – навіть не вирішені ним питання мають мобілізувати нас. Адже це наочно демонструє, на чому потрібно концентрувати зусилля. Це соціальні та аграрні проблеми, військове будівництво, питання української національної церкви. І звісно ж, потрібно назавжди забути про якусь "братню Росію", яку згадував Павло Скоропадський у своїх спогадах 1919 року. Це ілюзія, що дорого коштувала не тільки Гетьману. Згодом він від неї рішучо відмовився».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією порталу «Історична правда»