23 червня 2023 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Досягнення і перспективи використання математичного моделювання в галузі зварювання та споріднених технологій» виступив завідувач відділу Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України доктор технічних наук Олег Махненко.
Він розповів про науково-практичні результати науковців Інституту електрозварювання для вирішення методами математичного моделювання проблем створення нових зварювальних і споріднених технологій, нових конкурентоспроможних зварних конструкцій, зокрема оборонного призначення, а також відновлення, ремонту і подовження ресурсу зварних конструкцій критичної інфраструктури України.
Актуальність цих досліджень зумовлена необхідністю оптимізації технологій зварювання, обґрунтування можливості використання нових конструкційних матеріалів, створення сучасних зварних конструкцій енергетичної, транспортної та інших галузей промисловості, а також оцінювання технічного стану відповідальних конструкцій після тривалої експлуатації або внаслідок їх руйнування під час бойових дій, що є стратегічно важливим для функціонування економіки і безпеки держави у післявоєнний період.
 |
Наукові здобутки Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона у зазначеній галузі стали основою створення сучасних математичних моделей, розрахункових алгоритмів і комп’ютерних програм для математичного моделювання процесів тепломасопереносу під час зварювання та споріднених технологій, мікроструктурних фазових перетворень й механічних властивостей матеріалів у зонах плавлення та термічного впливу, кінетики зварювальних напружень і деформацій, утворення холодних та гарячих тріщин, впливу залишкових напружень на опір крихкому і в’язкому руйнуванню, а також на опір втомі та ресурс зварних конструкцій в умовах інтенсивного термомеханічного навантаження й радіаційного випромінювання.
В обговоренні доповіді в.о. директора Інституту проблем міцності імені Г.С.Писаренка НАН України доктор технічних наук Олександр Чирков зазначив, що науково-прикладні розробки, одержані в ІЕЗ ім.Є.О.Патона враховують сучасні тенденції світової практики щодо розрахункового обґрунтування міцності елементів обладнання сучасних конструкцій, зокрема елементів обладнання АЕС, а також включають нові концептуальні підходи розв’язання нелінійних крайових задач механіки деформованих конструкцій, пов’язаних із визначенням залишкових напружень і деформацій.
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік Олександр Хіміч у своєму виступі підкреслив практичне значення одержаних результатів, наголосив на оригінальності розроблених математичних моделей в галузі електрозварювання та зупинився на логарифмічних особливостях цієї роботи з точки зору її реалізації на сучасних високопродуктивних комп’ютерах.
Директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України академік Роман Кушнір розповів про результати багаторічної співпраці у даній галузі науковців Інституту прикладних проблем механіки і математики та Інституту електрозварювання, зокрема при виконанні завдань програми «Ресурс».
Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Ігор Крівцун підкреслив актуальність та практичне значення досліджень під керівництвом Олега Махненка з математичного моделювання процесів зварювання і споріднених технологій. Окремо він відзначив ще один аспект математичного моделювання, а саме його роль при проведенні фундаментальних досліджень сукупності теплових, дифузійних, хімічних, електромагнітних, газових, гідродинамічних процесів, які відбуваються при взаємодії різних джерел енергії з матеріалом, що зварюється або обробляється.
Директор Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України академік Зіновій Назарчук високо оцінив роботу науковців Інституту електрозварювання та відзначив великий особистий внесок доповідача в одержані результати.
Далі із доповіддю «Державно-церковні відносини в Україні на сучасному етапі: актуальні проблеми, можливі сценарії розвитку» виступив завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України доктор філософських наук Олександр Саган.
Він розповів про результати досліджень науковцями академічних установ, зокрема Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди, Інституту історії України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса, Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича та Інституту всесвітньої історії явища політизації релігійного життя в Україні та пострадянських країнах, вплив релігійних інституцій на національну безпеку, особливості формування державно-церковних відносин у пострадянський період.
Доповідач зазначив, що нині Україна переживає етап переосмислення місця і ролі релігійного чинника як у системі національної безпеки, так і у формуванні нової моделі розвитку державно-церковних відносин. Це стає можливим завдяки формуванню в Україні самоврядної системи міжцерковних об’єднань, найбільшим і найавторитетнішим із яких є Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій, а також вдосконаленню чинного законодавства України у сфері свободи совісті.
 |
Наостанок науковець виокремив головні проблеми, які необхідно вирішити на нинішньому етапі державно-церковних відносин. Серед них: деполітизація релігійних організацій в Україні та запровадження механізмів із протидії дезінформації суспільства у сфері державно-церковних відносин; відновлення релігієзнавчої освіти; співпраця та співфінансування соціальних проєктів державних органів та релігійних організацій; унеможливлення діяльності в Україні Церков і релігійних організацій, керівні центри яких розміщені у країні-аґресорці; захист прав українських віруючих за кордоном; відстоювання і розвиток конституційного принципу світськості політичного й суспільного життя України.
В обговоренні доповіді виступив голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті доктор філософських наук Віктор Єленський, який відзначив вичерпність і точність характеристики державно-церковних відносин, які склалися в Україні, та можливих сценаріїв їх розвитку у доповіді Олександра Сагана.
Голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія» доктор філософських наук Петро Кралюк розповів про витоки ідеї відокремлення церкви від держави та наголосив на необхідності забезпечення якісної релігієзнавчої освіти.
Директор Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко відзначив гостроту проблем, які були підняті доповідачем.
Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України