Цього року старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України (Львів) кандидат мистецтвознавства Оксана Герій і науковий співробітник цього відділу кандидат мистецтвознавства Мар’яна Пелех беруть участь у важливому дослідницькому проєкті «Незламність традиції: дослідження унікального іконостаса з Черепина», що його підтримав Український культурний фонд у межах програми «Культурна спадщина».
Проєкт передбачає комплексне наукове дослідження унікального іконостаса середини XVIII століття пам’ятки архітектури національного значення – церкви Стрітення Господнього у селі Черепин Львівського району Львівської області. Всебічне вивчення історії створення, особливостей іконографічної програми, стильових і техніко-технологічних характеристик малярства, стану збереження цього іконостаса дадуть змогу не лише ввести у науковий обіг цей цінний твір українського мистецтва, а й скласти фахові рекомендації для його реставрації.
|
Проєкт буде хорошим прикладом плідної співпраці різних українських наукових, освітніх і культурних установ, адже у команду фахівців залучені провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України кандидат історичних наук Ірина Скочиляс, старший науковий співробітник Науково-дослідної частини Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ) кандидат мистецтвознавства Іван Мельник, старший науковий співробітник науково-реставраційного сектору Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького кандидат біологічних наук Андрій Чапля, старший викладач Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» кандидат архітектури Ігор Бокало, досвідчений реставратор, стипендіат програми «GAUDE POLONIA» у Краківській академії мистецтв, аспірант ЛНАМ Василь Карпів.
Зліва направо: Мар’яна Пелех, Ірина Скочиляс, парох церкви Стрітення Господнього отець Григорій Пашко |
Реставратор Василь Карпів і парох Стрітенської церкви отець Григорій оглядають стан збереження конструкції іконостаса |
|
Дерев’яну церкву Стрітення Господнього в Черепині внесено до реєстру пам’яток архітектури національного значення (№ 487). В архівах Львова зберігся контракт на спорудження цієї церкви, укладений 2 травня 1757 року між львівським домініканським монастирем Божого Тіла, якому належали села Давидів і Черепин, і львівськими майстрами-теслями Яцьком і Антоном Дроздовичами. Оприлюднюючи цей документ, відомий історик мистецтва Володимир Вуйцик слушно наголосив на тому рідкісному щасливому випадку, що церква досі зберегла конструкцію й вигляд, обумовлені в угоді з майстрами. У цьому велика заслуга місцевої громади, яка дбала про церкву, а у 2006–2009 роках зініціювала відновлення її автентичного покриття дахів ґонтом. 1765 року спеціально для інтер’єру цієї споруди виготовили іконостас, у різьбі й малярстві якого увиразнюються риси рококо, а в іконографічній програмі гармонійно поєднуються давня українська традиція та актуальні для того часу теософські ідеї. Важливо відзначити, що іконостас, створений для громади східного обряду, яка мешкала на землях юрисдикції римо-католицького ордену домініканців, не виявляє чітких ознак латинізації, а, навпаки, дотримується давньої багатоярусної конструкції, і, поряд з іконографічними новаціями (наприклад, сюжетом Богородиці Непорочного Зачаття), зберігає зображення київських святих – Антонія і Теодозія Печерських. Міждисциплінарність методології дослідження цього іконостаса на прикладі однієї пам’ятки як етапного твору розвитку мистецтва Галичини продемонструє весь комплекс історичних, мистецьких, культурних, міжетнічних взаємозв’язків і стане хорошим прикладом вивчення подібних пам’яток.
Науковці очікують результатів дослідження за проєктом у жовтні 2023 року й оформлять їх як науковий аналітичний звіт, щедро ілюстрований кресленнями, схемами, фотографіями, копіями архівних документів, та удоступнять на сайті Інституту народознавства НАН України.
За інформацією Інституту народознавства НАН України