28 серпня 2023 року відбулася міжнародна науково-експертна конференція «Виклики для України та майбутнє Російської імперії».
Організатори заходу – Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України й Інститут світової політики.
Одним зі спікерів першої панелі «Що очікує світ та Україну на шляху до Вашингтонського саміту НАТО? Пошук можливих сценаріїв» став провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Євген Бистрицький. Учений зазначив: «Ми вбудовані в боротьбу за всесвітню демократію. (...) Відбудова і відновлення України – це справа самого громадянського суспільства. Це не означає, що влада не потрібна. Якщо ми подивимось, що сталось з громадянським активізмом за час війни, то побачимо, як багато зроблено. Проте голос громадянського суспільства досі не чути достатньо на офіційному рівні. І це є великою проблемою. Якщо говорити про те, чого від нас очікує світ і чого ми самі маємо очікувати від себе, то я б це назвав більшою демократією».
У межах другої панелі «Майбутнє Російської імперії. Бачення України» виступила завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. Коментуючи (не)можливість мирного співіснування з рф, учена зауважила: «Для нас існування у форматі «антиросія» – це єдиний спосіб виживання, бо інакше нас завоюють та асимілюють. (...) Коли ми говоримо про українське майбутнє, то в нашій ситуації є два варіанти, на мій погляд: перший – це дезінтеграція росії, другий варіант менш гіпотетично можливий, але більш прийнятний для Заходу, – це демократизація росії».
На третій панелі «Західний демократичний світ та російська імперія. Міфи та страхи, навіяні російською пропагандою» Академію представляли провідний науковий співробітник Інституту філософії
ім. Г. С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Назіп Хамітов і завідувачка відділу історії України 1920‒30-х рр. Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Лариса Якубова. Назіп Хамітов наголосив на ціннісних вимірах: «Віра – це основа людського буття. Якщо у нас є цінності – ми в них віримо і захищаємо їх. Цінності є надраціональними, на відміну від інтересів. Якщо людина чи країна живе лише інтересами, то рано чи пізно вона виходить на реактивну політику і втрачає стратегічне бачення майбутнього. (...) Цінності бувають різними. Якщо ми візьмемо російську імперію від часу її становлення (починаючи, скажімо, від Петра І), то головною цінністю була цінність царя-батюшки, імператора та цінність общини, яка служить цьому царю. Інші прошарки суспільства завжди були вторинними. На сьогодні путін і так званий «глибинний народ» – це основа новітньої російської імперії, а все інше можна легко демонтувати. (...) Росія вкрала в України ідею спадкоємності Київської Русі, і цей міф, цей наратив росія розповсюджує всю свою історію. Насправді саме Україна є спадкоємицею ідентичності Київської Русі з її цінностями персоналізму, світоглядної толерантності та глибинного гуманізму, які в принципі є антитоталітарними». Лариса Якубова, своєю чергою, пояснила, якої саме стратегії Україні слід дотримуватися щодо країн Заходу: «Нам потрібно виходити з двох базових тез. По-перше, світ не розуміє, з чим він має справу. По-друге, в цій ситуації найкраще розуміння має Україна. Україна має спиратись на своє знання ситуації та на власні інтереси. Завдання України в тому, щоб нас не втягнули в безкінечну війну з рф, (...) перетворивши на переднє поле війни між рашизмом та західним світом. Тут ми стаємо заручниками Заходу – його фінансових, технологічних, політичних можливостей. Окрім цього, ми дуже залежні від того, що світ не розуміє, з чим він має справу. Захід не знає ані росії, ані України, а отже, не має можливостей аналізувати сьогодення, інтерпретувати його в категоріях попереднього історичного досвіду. Історія України наразі є ключем до розуміння цього геополітичного конфлікту. З огляду на це, саме український уряд має профінансувати дослідження українських істориків, які дозволять світу зрозуміти, що таке комуно-більшовизм, що таке посттоталітарний транзит, що означає подолати цей посттоталітарний транзит і чому росія його не подолала. (...) Базове завдання українського світу, який хоче жити, а не бути вічним полем бойовища, полягає в тому, щоб змінити не міфи, які побутують на Заході, а концептуальну рамку. Світу необхідно донести думку, що загроза росії полягає не лише в тому, що вона імперія і неоімперія, основна загроза в тому, що росія – це тоталітарна система, яка відбулася».
У четвертій панелі «Безпекові, економічні та соціальні виклики для України на найближче десятиліття» взяв участь старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Володимир Головко. Учений зазначив: «Росія наразі не є імперією, вона є авторитарною системою, яка імітує імперію. І це не має нас вводити в оману. Якщо ми визначимо її саме так, то зможемо спертися на ширший фундамент наукових досліджень. (...) Коли (чи якщо) росія розпадеться – це не буде закінченням історії, це буде продовженням зіткнення цивілізацій. Після Перемоги України в світі буде кардинально нова система безпеки, в якій Україна посідатиме одне з найважливіших місць (принаймні в Європі). Саме Україні перепаде антикризовий менеджмент територій на схід від нашого кордону».
Повний відеозапис конференції Джерело: Інформаційне агентство «Главком»