4 жовтня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку було підписано Генеральну угоду про науково-технічну співпрацю між Національною академією наук України та Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ». Документ підписали Президент НАН України академік Анатолій Загородній і Генеральний директор АТ «Мотор Січ» Олексій Нікіфоров.
Далі учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
Першим із доповіддю “Цифрова трансформація енергетики як запорука забезпечення її стійкості” виступив директор Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Мохор. Він розповів про роль Інституту у вирішенні актуальних і стратегічно важливих науково-технічних завдань забезпечення та підвищення стійкості функціонування енергетики України в цілому та її електроенергетичного сектору зокрема.
Так, фахівці Інституту розробили моделі генерації вітрових (ВЕС) та сонячних (СЕС) електростанцій, які відтворюють непередбачуваність та мінливість режимів навантаження електростанцій таких типів і забезпечують достатній рівень адекватності прогнозних моделей розвитку генерувальних потужностей енергосистем з великими частками ядерної та відновлюваної енергетики.
Науковцями запропоновано математичну модель процесів ціноутворення на ринках електроенергії з урахуванням реальних особливостей організаційної, технологічної та інформаційної взаємодії суб’єктів ринку.
Як зазначив доповідач, з метою підвищення ефективності та оперативності виконання робіт з обслуговування та ремонту підземних трубопроводів тепло- та водопостачання фахівцями Інституту розвинуто акустичну технологію пошуку витоків та корозійних пошкоджень. Технологія та розроблені відповідні апаратні засоби забезпечили високу достовірність результатів діагностування і дали змогу виявляти витоки та місця критичних корозійних стоншень стінок за низького тиску в трубопроводах, що раніше було неможливим.
Науковці також розробили методику оцінювання заходів кіберзахисту АСУ ТП об’єктів критичної інфраструктури та проєкти відповідних нормативно-правових актів з технічного захисту інформації.
В обговоренні доповіді Генеральний директор Акціонерного товариства “Оператор ринку” Олександр Гавва розповів про тісну співпрацю його компанії з науковцями Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, що сприяє розвитку ринку електричної енергії в Україні. Як приклад, фахівцями Інституту була розроблена математична модель та запропонований алгоритм визначення оптимальних цін та обсягів купівлі-продажу, використання якої значно пришвидшило розрахунок оптимальних цін та обсягів купівлі-продажу електроенергії на ринку “на добу наперед”.
Головний інженер Відокремленого підрозділу “Науково-технічний центр” Державного підприємства “НАЕК “Енергоатом” кандидат технічних наук Олег Годун у своєму виступі акцентував на головних напрямах нинішньої та майбутньої співпраці підприємства з фахівцями Інституту.
Заступник директора з наукової роботи Інституту електродинаміки НАН України доктор технічних наук, професор Ігор Блінов підтримав доповідь члена-кореспондента НАН України Володимира Мохора, зазначивши, що цифрова трансформація енергетики є необхідною для впровадження “розумних мереж” в Україні та приведення енергетичної галузі нашої держави до міжнародних стандартів.
Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України Олександр Кириленко висловив свою цілковиту підтримку робіт, що виконуються в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, та вказав на ряд переваг для енергетичної галузі, що досягаються завдяки цифровій трансформації.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України Анатолій Загородній, Вячеслав Богданов, Вадим Локтєв, Ярослав Яцків.
Другим доповідь “Вплив тривалого радіонуклідного забруднення на водні організми” представив завідувач відділу водної радіоекології Інституту гідробіології НАН України член-кореспондент НАН України Дмитро Гудков. Він розповів про фундаментальні та прикладні дослідження науковців Інституту щодо вивчення особливостей поведінки радіонуклідів та їх фізико-хімічних форм в абіотичних і біотичних компонентах прісноводних екосистем, а також оцінювання радіаційно-індукованих цитогенетичних і соматичних порушень у гідробіонтів внаслідок тривалої дії малих доз іонізувального випромінювання.
Так, науковці Інституту вперше встановили видову специфічність концентрування головних дозоутворювальних радіонуклідів представниками різних угруповань гідробіонтів, а також з’ясували їхню роль у процесах розподілу радіонуклідів за основними компонентами екосистеми водойм Чорнобильської зони відчуження (ЗВ). Для водних організмів різного систематичного положення оцінено потужність поглиненої дози за рахунок радіонуклідів, інкорпорованих у тканинах, і зовнішніх джерел іонізувального випромінювання.
Доповідач зазначив, що проведені в рамках проєкту TREE спільні з британськими науковцями дослідження реакції кровотворної системи коропових риб на тривале радіонуклідне забруднення у водоймах ЗВ вперше виявили, що їхня імунна система реагує на цей фактор активацією компенсаторно-адаптаційних процесів, які проявляються у зміні кількості лейкоцитів, лейкоцитарних індексів, а також перерозподілом різних типів клітин у лейкограмі. Водночас відмічено значне збільшення патологічних змін структури ядер та цитоплазми еритроцитів.
Також вперше встановлено пряму залежність показників життєздатності насіннєвого потомства очерету звичайного з водойм ЗВ від потужності поглиненої дози опромінення батьківських рослин у градієнті тривалого радіаційного опромінення.
У рамках українсько-японського проєкту SATREPS науковці Інституту гідробіології НАН України спільно з науковцями Інституту радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми встановили, що зниження рівня води у водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС, яке сталося впродовж 2014–2018 рр., призвело, з одного боку, до масової загибелі молюсків та вищих водних рослин, зміни гідрологічного режиму, гідрохімічних і гідрофізичних параметрів водного середовища, а з іншого – до зростання майже в два рази питомої активності 90Sr у воді всіх залишкових водойм, які утворилися в межах колишньої акваторії водойми-охолоджувача. При цьому 90Sr активно накопичується представниками різних угруповань водної біоти, про що свідчить його зростання більш ніж у 6 разів у тканинах вищих водяних рослин, молюсків і риб різних екологічних груп.
Підсумовуючи свій виступ, Дмитро Гудков наголосив, що хронічні дозові навантаження на водну біоту в ЗВ викликають радіаційне ураження досліджених видів рослин і тварин на цитогенетичному та соматичному рівнях. Особливого значення набувають цитогенетичні та генетичні ефекти, які з високою ймовірністю можуть проявлятися у збільшенні частоти мутацій, зниженні репродуктивної здатності та зникненні окремих видів. Отже, кумулятивні радіобіологічні процеси можуть відбуватись упродовж багатьох поколінь, а віддалені наслідки такого опромінення наразі складно передбачити.
 |
В обговоренні доповіді професор кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” доктор біологічних наук Людмила Шевцова зазначила, що водні радіоекологічні дослідження, що проводяться фахівцями Інституту в Чорнобильській зоні відчуження, важливі не тільки з точки зору оцінки поточної ситуації, а й для прогнозування майбутніх процесів. Вона також наголосила на важливості співробітництва Університету та Інституту гідробіології НАН України для підготовки висококваліфікованих кадрів.
Завідувач лабораторії радіаційної епігеноміки Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України доктор біологічних наук Олександр Міхєєв підтримав результати роботи науковців відділу водної радіоекології Інституту гідробіології НАН України та запропонував напрями для майбутніх досліджень.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко у своєму виступі підкреслив унікальність результатів, отриманих фахівцями Інституту, та їх практичне значення для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України Анатолій Загородній, В'ячеслав Кошечко, Вадим Локтєв, Микола Картель.
Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях. Кожна з них викликала активний інтерес серед учасників засідання.
Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України