У статті продемонстровано можливість більш точного, ніж у попередніх роботах, розрахунку методом ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки, впливу на темпи його відновлення збільшення притоку молоді в науку. Показано, що, незважаючи на властиву кадровому потенціалу унікальну інерційність, цілком реально організувати такий варіант посиленої державної підтримки розвитку науки, за якого її конструктивний вплив на відродження України може відчутно зрости вже в перші 2-3 роки післявоєнного відновлення. Такі заходи не лише забезпечать прискорення інноваційного розвитку країни, а й сприятимуть оздоровленню вікової структури наукової спільноти, досить швидкому подоланню тенденції до її вимирання, яка намітилася в останні роки.
Джерело: журнал “Вісник НАН України”, № 9 (2023)