Цьогоріч вийшла друком колективна наукова монографія «Ukrainian Cities: the Sustainable Development on the Eve of Full-scale Russian Aggression» («Українські міста: сталий розвиток у переддень повномасштабної російської агресії»), яку науковці Інституту географії НАН України підготували спільно з болгарськими колегами. Книга містить результати суспільно-географічного дослідження, за підсумками якого визначено рівень збалансованості міст України перед повномасштабним вторгненням росії у лютому 2022 року.
 |
Через різні причини міста України довго стикалися з багатьма економічними, соціальними, екологічними й іншими проблемами, посідали низькі позиції у міжнародних рейтингах збалансованості. Нові часи, розвиток в умовах глобальних інтеграційних процесів відкривали перед нашими містами нові можливості, але й породжували нові виклики. Внаслідок цього загострювалися проблеми, пов’язані з надмірною концентрацією населення, подальшим збільшенням антропогенного навантаження на урбанізовані екосистеми, спотворенням естетики ландшафтів.
Водночас, в Україні комплексно майже не досліджували можливостей збалансованого розвитку міст як одного з ключових завдань забезпечення збалансованого просторового розвитку країни загалом в умовах її інтеграції у світовий простір. Нова монографія спрямована на подолання таких дефіцитів і містить три розділи:
- «Розвиток сучасного міста в контексті Порядку денного на ХХІ ст.»;
- «Збалансованість та основні проблеми міського розвитку в України»;
- «Рушійні сили переходу українських міст до сталого розвитку».
Оцінюючи збалансованість за допомогою обраних індикаторів та їх параметризації, автори дослідження застосовували кількісні підходи і зважали на громадську думку, суспільне бачення збалансованості розвитку міст і окремих проблем забезпечення цієї збалансованості на основі партисипаційного підходу. Розроблюючи методологію, науковці врахували набори показників, що їх використовують ООН і країни ЄС, а також найкращі світові практики міського розвитку. Йдеться, зокрема, про рівень вибору й опрацювання індикаторів; критерії такого вибору; політико-правові інструменти; учасників вибору та використання; принципи вибору; пріоритетність; сферу оцінювання збалансованості; ступінь агрегованості індикаторів. Зрештою, запропоновану оцінку побудовано на кількісному (індикативному) та якісному (перцептивному) складниках. У такий спосіб дослідники опрацювали інформацію за екологічним, економічним, соціальним аспектами й аспектом доступності – в розрізі українських великих, середніх і малих міст обласного значення.
Окрему увагу в монографії приділено концептові інклюзивності міського розвитку. Цей термін з’явився в науковому та політичному дискурсі відносно нещодавно, проте нині позначає один із пріоритетних напрямів сучасних урбаністичних досліджень, а принципи інклюзивності й згуртованості широко декларують у своїх документах ООН і ЄС. У широкому значенні інклюзивність – це подолання нерівності, а іноді й «несправедливості» простору. На практиці зазвичай ідеться про сприяння мобільності різних верств населення, формування громадських просторів, удоступнення різних об’єктів соціальної інфраструктури.
Монографія пропонує загальне бачення розвитку українських міст на засадах збалансованості, що ґрунтується на імперативі екологічності, забезпеченні комплексності міського розвитку на всіх рівнях (від національного до місцевого), а також відповідності вимогам постіндустріального суспільства, зокрема щодо розвитку креативних індустрій, брендингу, інноваційності виробництва, розширення функцій міст.
Виконане дослідження особливо цікаве у контексті майбутньої відбудови українського міського середовища, що потребуватиме комплексної ревіталізації після розпочатої росією торік повномасштабної війни про України. Вочевидь, відновлення має ґрунтуватися на нових підходах і до безпеки, і до збереження довкілля, і до соціальних потреб. Ці підходи мають забезпечити якісні й безпечні умови проживання міського населення, поліпшення естетики і функціональності міських просторів, високий рівень їхньої збалансованості.
Від Інституту географії НАН України над виданням працювали:
- директорка Інституту член-кореспондент НАН України Євгенія Маруняк;
- заступник директора з наукових питань Інституту, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень доктор географічних наук, професор Сергій Лісовський;
- провідний науковий співробітник сектору збалансованого розвитку та екологічної оцінки цього відділу доктор географічних наук, професор Ірина Гукалова;
- старший науковий співробітник сектору доктор географічних наук, професор Артем Мозговий;
- старший науковий співробітник сектору кандидат географічних наук Сергій Покляцький;
- старший науковий співробітник сектору, доцент кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат географічних наук Олена Дронова;
- науковий співробітник сектору кандидат географічних наук Петро Макаренко;
- молодший науковий співробітник сектору Віктор Торушанко;
- старший науковий співробітник сектору кандидат географічних наук Світлана Чемерис;
- молодший науковий співробітник сектору Ольга Горміз.
За інформацією Інституту географії НАН України