26 лютого 2024 року у Львівському Будинку вчених презентували перший випуск наукового журналу «Галичина: література та культурно-історичні основи», який 2022 року заснував Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. У презентації взяли участь науковці Інституту Івана Франка НАН України, які є авторами опублікованих у цьому виданні наукових статей та членами його редколегії, а також заступник головного редактора журналу, директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік. Видання присвячено вивченню літературної та культурної історії Галичини як знакового регіону України, що протягом усієї своєї історії перебував на складному перетині цивілізаційних, культурних та ідеологічних процесів. Тема першого випуску – культурна історія українського національного відродження на Галичині від 1848-го до 1870-х років. Вивчаються проблеми становлення й розвитку українськомовної преси на Галичині, діяльність і творчість ключових постатей галицької культури, тогочасні літературні тенденції, історичні умови й інтелектуальні інтенції. Журнал зацікавить літературознавців, істориків, культурологів, філософів і широке коло шанувальників української культурної минувшини.
Гості презентації |
Захід модерувала директор Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук Наталя Тихолоз. Вона виголосила коротке вступне слово, а також зазначила, що чимало статей у журналі об’єднує постать Івана Франка, становлення якого припало саме на другу половину ХІХ століття, коли на Галичині пожвавилося політичне, історико-культурне та літературне життя.
Кандидат філологічних наук Наталя Тихолоз |
Головний редактор журналу, професор Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща) доктор філологічних наук Ігор Набитович поділився власним баченням феномену Галичини та його сприйняття в Україні й сусідніх державах. На його думку, місія часопису «Галичина» – інформувати про світоглядні та культурні особливості галицької землі, її неповторне історико-культурне й мистецьке середовище.
Слово доктора філологічних наук Ігоря Набитовича (другий ліворуч) |
Про концепцію архітектоніки і змістового наповнення першого тематичного блоку «Становлення української преси в Галичині» розповіла заступниця головного редактора журналу, завідувач відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника доктор філологічних наук Мар’яна Комариця.
Доктор філологічних наук Мар’яна Комариця |
Заступник головного редактора журналу, директор Інституту Івана Франка НАН України (установи, яка здійснює підготовку фундаментального видання «Франківська енциклопедія», в якому йдеться, зокрема, про багатьох галицьких громадських і культурних діячів Франкового періоду) член-кореспондент НАН України Євген Нахлік розповів, що ідея видання такого краєзнавчого журналу виникла на науковій конференції про Галичину та її розмаїту історико-культурну проблематику, яка відбулася 2021 року в Дрогобичі. За початковим задумом, цей журнал мав би виконати вкрай важливу місію – популяризувати український культурний простір Галичини, як це роблять інші краєзнавчі журнали (скажімо, «Література та культура Полісся» – видання Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя чи «Буковинський журнал», що його видає Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). За словами Євгена Нахліка, редколегія запланувала розвивати часопис за двома основними напрямами – концептуальним і джерелознавчим. Слід також зауважити, що перший номер видання містить статті науковців Інституту Івана Франка НАН України – члена-кореспондента НАН України Євгена Нахліка, завідувача відділу франкознавства доктора філологічних наук Миколи Легкого та наукової співробітниці відділу франкознавства кандидата філологічних наук Марії Котик-Чубінської. Публікації підготовлено, зокрема, на основі матеріалів, зібраних для «Франківської енциклопедії».
Член-кореспондент НАН України Євген Нахлік |
Відповідальний редактор журналу, доцент Дрогобицького державного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук Олег Баган додав, що створення спеціального періодичного видання про Галичину зумовлене необ’єктивним осмисленням феномену Галичини у сусідніх державах, і наголосив, що наступні номери річника, найімовірніше, формуватимуться за тематичним принципом.
Слово кандидата філологічних наук Олега Багана (другий праворуч) |
В історичній довідці про феномен Галичини заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка доктор історичних наук Олексій Сухий підкреслив, що Галичина – колись чи не найбільша австро-угорська провінція, найчисленнішим народом якої були саме русини-українці, – заслуговує на виважене наукове висвітлення різноманітної проблематики крізь призму українського національного світогляду.
Член редколегії «Галичини», завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка доктор педагогічних наук, доцент Володимир Микитюк зосередився на постаті видатного галицького діяча, історика літератури Омеляна Огоновського та відзначив важливість його опонування автору «Історії літератури руської» росіянинові-великодержавникові Олександру Пипіну в статті «Моєму критикови».
На завершення всі учасники презентації побажали журналові «Галичина» – як важливому науковому та краєзнавчому виданню – подальшого розвитку і популярності.
Бібліографічний опис видання:
Галичина: література і культурно-історичні основи: Науковий журнал / Міністерство освіти і науки України. Дрогобицький державний університет імені Івана Франка. Кафедра української літератури і теорії літератури. Науково-дослідна лабораторія франкознавства ; Інститут Івана Франка НАН України. Дрогобич. 2022. Вип. 1. DOI:
https://doi.org/10.24919/2786-6971.1.2022