22 березня 2024 року в приміщенні Львівської обласної військової адміністрації під патронатом її голови Максима Козицького, а також онлайн (на платформі Zoom) Інститут Івана Франка НАН України представив свою колективну наукову монографію «Творець нового культурного українства», приурочену до 170-річчя українського громадсько-політичного діяча й письменника Михайла Павлика. Книгу підготували за матеріалами Всеукраїнського симпозіуму-пленеру до ювілею письменника. Цей захід Інститут Івана Франка НАН України проводив 30 червня – 2 липня 2023 року на батьківщині Михайла Павлика – у Косові Івано-Франківської області. Участь у презентації взяли співавтори й рецензенти монографії зі Львова, Чернівців, Києва та Луцька, а також представники місцевої влади.
Подію модерувала відповідальна редакторка монографії, заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець.
Із вітальним словом до учасників зібрання звернувся заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Іван Собко. «Росія завжди хотіла зробити так, аби не було наших мови, культури і нації, а такі, як Павлик, стояли на заваді цьому, бо поклали своїм обов’язком присвятити себе для добра народу та громади», – зазначив він.
Наукову громадськість привітала також заступниця директора Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олена Урдей.
Зліва направо: доктор філологічних наук Алла Швець, Іван Собко й Олена Урдей |
Директор Інституту Івана Франка НАН України член-кореспондент НАН України Євген Нахлік наголосив, що презентоване видання є справжнім проривом у дослідженні діяльності Михайла Павлика, оскільки за понад 30 років Незалежності України не виходило праці, яка комплексно висвітлювала би різні грані його особистості. Учений також висловив сподівання, що монографія збурить інтерес до Павлика, і невдовзі з’являться його наукові й популярні біографії, адже він на це заслуговує.
Член-кореспондент НАН України Євген Нахлік |
Один з авторів монографії, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки доктор філологічних наук Сергій Романов подякував авторському й редакторському колективу, зазначивши, що це видання зроблено майстерно, з любов’ю і вдало підсумувало добре організовану торік ювілейну конференцію до 170-річчя Михайла Павлика.
Старший науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Петро Шкраб’юк розкрив деякі факти з біографії Михайла Павлика, наприклад, про його теплі взаємини з Лесею Українкою та Соломією Крушельницькою.
На передньому плані – доктор історичних наук Петро Шкраб’юк |
Завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий розповів про Михайла Павлика як письменника і наголосив на його пророчих політичних поглядах та ідеї «за всяку ціну відмежуватися від Росії». Саме цю цитату Павлика («Одне спасіння: відділити й відгородити українську землю від Росії — якнайшвидше, за всяку ціну, поки ще час»), винесену в епіграф до видання, присутні неодноразово наводили у своїх виступах як важливий постулат Павлика-політика, до якого, на жаль, свого часу не дослухались інші державні діячі.
Зліва направо: член редколегії видання доктор філологічних наук Святослав Пилипчук і автори – доктор філологічних наук Микола Легкий та доктор філологічних наук, професор Михайло Гнатюк |
На завершення модераторка презентації, доктор філологічних наук Алла Швець процитувала не менш важливі та сповнені оптимізму слова Михайла Павлика: «… І на руїнах деспотичної Росії зійде сонце вільної України».
Онлайнові учасники презентації |
Офлайнові учасники презентації |
Довідково
Презентована монографія є першою в українській гуманітаристиці працею, що висвітлює постать Михайла Павлика комплексно й різноохопно. У виданні розкрито світогляд, ідеї, суспільно-політичні погляди Михайла Павлика (1-й розділ), його інтелектуальне оточення (2-й розділ) і постать Михайла Павлика як письменника, публіциста, етнографа й бібліографа (3-й розділ).
До авторського колективу увійшли не лише науковці Інституту Івана Франка НАН України, а й дослідники з інших українських наукових установ, а також закладів вищої освіти. Зокрема, свої розвідки тут опублікували:
- старший науковий співробітник відділу класичної української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Надія Бойко;
- старший науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Петро Шкраб’юк;
- професор кафедри філософії та культурного менеджменту Національного університету «Острозька академія» доктор філологічних наук Жанна Янковська;
- доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидат філологічних наук Світлана Кирилюк;
- завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук, професор Михайло Гнатюк та інші.
Монографію відкриває розділ директора Інституту Івана Франка НАН України члена-кореспондента НАН України Євгена Нахліка «Михайло Павлик: еволюція кабінетного ідеолога».
Видання містить також розділи:
- «Жіночий слід в історії взаємин Івана Франка та Михайла Павлика» (авторка – заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець);
- «Титул “друга” приймаю для себе як велику честь од вас»: листування і видавнича співпраця Михайла Павлика й Агатангела Кримського» (авторка – старший науковий співробітник відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Марія Лапій);
- «Життєпис Костя Паньківського. Зв’язки з Іваном Франком, Михайлом Павликом: від підозрінь у соціалізмі (1879) до звільнення від московської кормиги (1915)» (авторка – науковий співробітник відділу літературного процесу та компаративістики Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Марія Котик-Чубінська);
- «Опублікований уривок повісти Михайла Павлика “Вихора”: психологізм, фольклоризм, романтизм» (автор – завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий);
- «“Вони були майже вповні контрасти один супроти одного”: ще раз про прототипи Франкового оповідання “Хома з серцем і Хома без серця”» (авторка – науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Христина Ворок);
- «Михайло Павлик — перший бібліограф Івана Франка» (авторка – старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України кандидат філологічних наук Олена Луцишин).
|
Бібліографічний опис видання:
Творець нового культурного українства: Михайло Павлик. До 170-річчя від дня народження : колективна монографія / відп. ред. А. Швець ; наук. ред. М. Котик-Чубінська, О. Салій ; Інститут Івана Франка НАН України ; Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ; Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Івано-Франківської обласної державної адміністрації. — Львів ; Івано-Франківськ, 2023. — 280 + 12 c. іл. вкл.
За інформацією Інституту Івана Франка НАН України