Що таке цифровізація музеїв та чому це необхідно? Як оцифровують експонати? Які можливості отримують музеї, що мають цифрові копії колекцій? Як це може допомогти у війні з Росією? Про все це та багато іншого розповіла в своєму інтерв’ю для освітньо-інформаційної платформи «КУНШТ» координаторка оцифрування та співпраці з музеями «HeMo:Ukrainian Heritage Monitoring Lab», завідувачка відділу прикладної музеології Державного природознавчого музею НАН України кандидатка біологічних наук Наталія Дзюбенко.
Учена пояснила, що цифровізація музеїв — це не лише оцифрування експонатів, але і їхній облік та можливість управляти ними надалі вже в цифровому просторі, тобто йдеться про створення «цифрового двійника» музейного предмета. Деякі музеї пробують оцифровувати колекції самотужки, але для збільшення продуктивності та якості даного процесу і засновано проєкт Центру цифровізації музеїв, основна ідея якого у тому, щоб вивести цифровізацію на якісний рівень.
Наталія Дзюбенко також розповіла про етапи оцифровування, створення електронних каталогів та особливості роботи з колекціями.
Учена підсумовує: «Я переконана, що всі музейній колекції України мають бути оцифровані і мають знаходитися у відкритому доступі. Це зовсім інший рівень представленості колекцій і забезпечення доступу громадян України до спадщини, яка їм належить».
Ознайомитися з повним
текстом інтерв’ю Джерело: освітньо-інформаційна платформа «КУНШТ»