View message

27 червня 2024 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України й Асоціація політичних наук України проведуть круглий стіл, під час якого презентуватимуться й обговорюватимуться результати виконаного в Інституті дослідження «Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни», відображені в однойменній науковій монографії. Це видання містить аналіз змін, що відбулись у політичному полі України під впливом розв’язаної Росією війни. Авторський колектив зосередив увагу на ключових аспектах політичних змін в Україні, спричинених умовами воєнного стану, – на функціональних змінах у політичній системі країни, нових форматах взаємовідносин влади й суспільства, новаціях у реалізації євроатлантичного курсу Української держави. Предметною сферою аналізу політичних змін у країні стало функціонування політичних і владних інститутів, характер політичного правління відповідно до активізації суспільних процесів у духовній, культурній, етнополітичній сферах, пошук шляхів інтеграції України у світовий демократичний простір.

Блоки питань до обговорення

1. Інституційні зміни у політичній системі України у воєнний час.
2. Взаємодія влади та суспільства в умовах війни.
3. Інтеграція політичного поля України у глобальний простір.

Початок – об 11:00. Орієнтовна тривалість – 2 години.

Докладніше про дослідження

Як зауважують автори монографії, політичне життя триває навіть під час війни (хоча політичний процес і має повністю підпорядковуватися завданням успішного ведення військових дій), що цілком природно і що відображає одне з відомих визначень війни як «продовження політики іншими засобами». Політичне поле країни не просто адаптується до військової сфери, а й враховує стан війни, розв’язуючи проблеми, що виникають або зберігаються з довоєнних часів і потребують свого розв’язання у нових умовах. Усю різноманітність питань, щодо яких має адаптуватися суспільство, дослідники умовно поділяють на три групи, які стосуються функціонування політичної системи; взаємовідносин влади й суспільства; геополітичної інтеграції країни.

Аби побачити більш-менш повну картину політичного розвитку України, науковці проаналізували спричинені війною зміни у діяльності ключових інститутів політичної системи – у режимі її функціонування, в інститутах парламентаризму, президентства, виконавчої та судової гілок влади, у середовищі тих, хто здійснює управління країною. Предметом здійсненого аналізу, результати якого висвітлено у монографії, стала, зокрема, готовність українців – в умовах акту міжнародного тероризму, яким фактично є російська військова агресія, – і далі прямувати у євроатлантичний бік, утверджувати себе у національному сенсі, не піддаючись при цьому обіцянкам простого розв’язання політичних і соціальних проблем, утверджуючи принципи демократичної самоорганізації, прав людини, гуманізму і справедливості.

Проаналізувавши політичний простір України воєнного часу, виконавці дослідження дійшли висновку, що він загалом адаптувався до кризових реалій, а у режимі функціонування політичної системи сталися позитивні зміни. На думку вчених, Українська держава зберегла свою інституційну спроможність, а народна стійкість дає підстави для обережного оптимізму щодо періоду повоєнного оновлення країни. Крім того, як зазначають фахівці, ситуація склалася так, що боротьба України за своє національно-державне існування стала одночасно і боротьбою за її право на самостійний цивілізаційний виклик, а ще – захистом усієї європейської цивілізації. Наявні дані свідчать про стратегічну готовність колективного Заходу прийняти Україну до свого кола, як і про готовність більшості українців приєднатися до європейської цивілізації й адаптуватися до її норм і цінностей.

Джерелами високого рівня мобілізованості і єдності українського народу в захисті своєї країни автори вважають єдність ціннісних орієнтацій українців, їхню спрямованість до загальнолюдських і гуманістичних ідеалів, незворотність процесу націєтворення, який солідаризував громадян України спільною громадянською ідентичністю і спільною історичною перспективою. Наочним виявом суспільної адаптації до умов війни став сплеск активності громадських організацій (особливо волонтерських), що стимулює тенденцію до формування серед українців так званої культури громадянськості. Водночас, як зауважують учені, досягнутий рівень солідарності не дає повної гарантії від соціальної політичної конфліктності.

Автори монографії виокремлюють й інші питання, що потребують уваги суспільства та політичного керівництва країни. Серед них:

• подолання репутаційної кризи українського парламентаризму (неповноти внутрішньопарламентських демократії та контролю, недосконалості самої системи обрання вищого органу державної влади);
• досягнення функціональної синергії всіх окремих частин виконавчої влади (насамперед цивільних і військово-цивільних адміністрацій);
• адаптація судової гілки влади до умов війни;
• адаптація зовнішньополітичної сфери країни до умов війни;
• організація консолідованої протидії російським пропагандистським диверсіям;
• врегулювання ситуації у релігійній сфері (вибір поміж беззастережним дотриманням принципу свободи сумління та застосуванням обмежувальних механізмів заради національної безпеки) тощо.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, аналітиків і всіх, хто цікавиться розвитком політичних процесів у нашій країні.

Авторський колектив:

• віцепрезидент Національної академії наук України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України академік НАН України Олег Рафальський;
• завідувачка відділу політичних інститутів і процесів цього Інституту член-кореспондент НАН України Галина Зеленько;
• вчений секретар Інституту кандидат історичних наук, доцент Віталій Перевезій;
• завідувачка відділу проблем світового політичного розвитку доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна;
• старший науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів кандидат політичних наук, доцент Світлана Ситник;
• старший науковий співробітник цього відділу кандидат політичних наук Світлана Брехаря;
• провідний науковий співробітник відділу доктор політичних наук Тетяна Ляшенко;
• заступник директора Інституту з наукової роботи, науковий керівник відділу теорії та історії політичної науки доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський;
• головний науковий співробітник цього відділу доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз;
• провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів кандидат політичних наук Наталія Кононенко;
• головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології доктор політичних наук Володимир Кулик;
• провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки доктор політичних наук, доцент В’ячеслав Яремчук;
• завідувач відділу політичної культури та ідеології доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць;
• провідний науковий співробітник відділу етнополітології кандидат філософських наук, доцент Наталія Кочан;
• завідувач цього відділу доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко;
• заступник директора Інституту з наукової роботи, науковий керівник відділу проблем світового політичного розвитку член-кореспондент НАН України Олександр Майборода;
• провідний науковий співробітник цього відділу доктор політичних наук, доцент Олег Кондратенко;
• старший науковий співробітник відділу кандидат політичних наук Леонід Кияниця;
• старший науковий співробітник відділу кандидат філософських наук Максим Кияк.

Бібліографічний опис видання

Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни : монографія / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2023. 672 с.

За інформацією Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України