 Засідання Міжвідомчої науково-технічної ради України з проблем позапічної обробки та безперервного розливання сталі відкриває голова цієї ради, почесний директор ФТМІС НАН України академік В.Л. Найдек |
31 жовтня 2016 року в Києві відбулося чергове засідання Міжвідомчої науково-технічної ради (МНТР) України з проблем позапічної обробки та безперервного розливання сталі.
 Учасники засідання МНТР |
Слід нагадати, що МНТР було створено згідно з Постановою Президії НАН України (№ 21 від 28.01.2005 р.) та за узгодженням із Міністерством промислової політики України й Міністерством освіти і науки України. Базовою організацією ради визначено Фізико-технологічний інститут металів та сплавів (ФТІМС) НАН України, а головою ради призначено академіка В.Л. Найдека. До складу цього органу увійшли провідні українські фахівці – представники вітчизняних профільних міністерств, провідних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів, проектних організацій, а також металургійних і машинобудівних підприємств, асоціацій та об’єднань.
Головне завдання МНТР полягає в об’єднанні та концентрації зусиль державних організацій, керівників та власників металургійних і машинобудівних підприємств, вчених та фахівців-практиків для визначення шляхів вирішення на високому науково-технічному рівні проблем як розвитку, так і ефективного поточного функціонування підприємств чорної металургії України, особливо в галузі позапічної обробки й безперервного розливання сталі.
За десять років діяльності ради відбулося 10 її пленарних засідань у різних містах України (Києві, Донецьку, Дніпрі, Краматорську, Кам’янському) і 34 наради у робочих групах. Рішення, ухвалені під час попередніх пленарних засідань МНТР, разом із конкретними пропозиціями надсилалися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства промислової політики України, Міністерства освіти і науки України, Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, а також організацій і підприємств металургійного профілю.
Цьогорічне жовтневе засідання ради, проведене за організаційної і технічної підтримки найбільшого вітчизняного об’єднання у гірничодобувній та металургійній галузях ТОВ «Метінвест Холдинг», було присвячене аналізу сучасного стану гірничо-металургійного комплексу держави та кризових явищ у ньому задля подальшого пошуку шляхів вирішення наявних нагальних проблем. Слід зазначити, що завдяки величезній організаційній роботі з підготовки засідання, проведеній членами МНТР і підрозділами ТОВ «Метінвест Холдинг», представники науки, освіти, великого бізнесу й виробництва в металургійній галузі держави вперше узгодили свої позиції з низки принципових питань.
Взяли участь у засіданні й виступили з доповідями за запропонованою тематикою провідні фахівці профільних наукових установ НАН України – ФТІМС, Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона, Інституту чорної металургії імені З.І. Некрасова й Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича та представники вищої управлінської ланки ТОВ «Метінвест Холдинг» і найбільших підприємств, що входять до його складу, – ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПрАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» і ТОВ «Термо Техно Україна». Фахівці Національної металургійної академії України та ТОВ «GIR International» долучилися до засідання в режимі веб-конференції. Під час заходу з доповіддю виступив також директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік В.М. Геєць.
 Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік В.М. Геєць |
Учасники засідання МНТР відзначили, що впродовж усіх років своєї незалежності Україна стабільно входила до десятки країн – найбільших світових виробників сталі. Це пояснюється, з одного боку, спадком, який лишився нашій державі після розпаду СРСР, у вигляді металургійних підприємств, обладнання, кваліфікованого персоналу, сформованого споживчого попиту, налагодженої логістики тощо, а з іншого – масштабами країни з територією понад 600 тис. км2, населенням більше 40 млн. осіб і значними власними потребами в якісній металопродукції для машинобудування, будівництва, транспорту, енергетики, виробництва побутової техніки, які (потреби) в принципі неможливо задовольнити тільки за рахунок імпорту.
При цьому внесок металургів в економіку й наповнення державного бюджету України є безсумнівним. Так, згідно з даними видання «Forbes Україна», за підсумками кризового 2014 р. тільки найбільші компанії чорної металургії сплатили близько 10 млрд. грн. податків. У 2015-2016 рр. попри й навіть всупереч вкрай несприятливому тлу (військовим діям на сході країни, економічній кризі, істотному зниженню обсягів виробництва) гірничо-металургійний комплекс, однак, генерує близько 10% ВВП України, а з урахуванням постачання металопродукції для залежних від металургії галузей ця цифра зростає до близько 40%. Безпосередньо в металургійній галузі задіяно 157 тис. осіб, разом із суміжними виробництвами – понад 286 тис. осіб, що становить майже 11% всіх працівників промисловості України.
Отже, не викликає сумнівів необхідність подальшого якісного розвитку вітчизняної металургії, який має ґрунтуватися на систематичних глибоких фундаментальних дослідженнях, їх впровадженні у вигляді прикладних розробок, а також на сучасних техніко-економічних і управлінських підходах як із боку держави та її суб’єктів, так і з боку власників підприємств, їх керівників та головних спеціалістів.
В ході засідання МНТР також зазначалося, що в останні два десятиліття значна частка української металопродукції (заготівка і прокат) експортується на світовий ринок. Саме тому підвищення ефективності роботи вітчизняних металургійних підприємств потребує передусім нових проривних наукоємних технічних рішень, що базуються на результатах фундаментальних і прикладних досліджень, виконаних ученими НАН України, профільних науково-дослідних і проектних інститутів, а також вищих навчальних закладів, і розраховані на конкретні виробничі умови. Впровадження таких рішень дасть змогу подолати технологічне відставання, що спостерігається в галузі з низки об’єктивних і суб’єктивних причин, та надати додаткової гнучкості новим технологічним побудовам.
На цих аспектах наголошував у своїй доповіді заступник голови МНТР академік НАН України В.І. Дубодєлов. Крім того, вчений представив інформацію щодо організації фундаментальних і прикладних наукових досліджень для потреб металургійної галузі в розвинутих країнах, навів типові для них приклади ефективної взаємодії науковців, освітян і виробничників. Він також повідомив про новітні зарубіжні й вітчизняні наукоємні розробки у сфері застосування енергії електромагнітних полів на всіх стадіях металургійного переділу з метою поліпшення якості литої металопродукції та підвищення техніко-економічних показників технологічних процесів. На завершення свого виступу академік запропонував важливі зміни щодо розширення та поглиблення взаємодії наукової і виробничої сфер у рамках МНТР за різними напрямами – для підвищення ефективності функціонування металургійного комплексу України.
 Заступник голови МНТР академік НАН України В.І. Дубодєлов |
Заступник голови МНТР професор О.М. Смірнов у своєму виступі надав оглядову інформацію про сучасні тенденції розвитку металургійної галузі у світі, зокрема про прагнення виробників металопродукції до заощадження ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, максимального наближення форми одержуваної заготовки до конфігурації кінцевого продукту (наприклад, за технологіями безперервного лиття тонких слябів і прямого отримання сталевого листа з розплаву).
 Виступ заступника голови МНТР доктора технічних наук, професора О.М. Смірнова |
Представники ТОВ «Метінвест Холдинг» у своїх доповідях виклали власне бачення ситуації в металургійній галузі держави та розповіли про вплив світових трендів на цю сферу. Так, вони повідомили, що деякі підприємства змушені працювати не на повну потужність як через об’єктивні чинники (зокрема, несприятливу кон’юнктуру), так і через порушені внаслідок бойових дій у Донбасі виробничі зв’язки, зруйновану транспортну й енергетичну інфраструктуру. Однак навіть за таких екстремальних умов відбувається поступове нарощування обсягів виробництва – порівняно з падінням цих показників у 2014-2015 рр. Ба більше, на ПрАТ «Запоріжсталь» починається корінна перебудова виробничого циклу – заміна зливкового переділу технологіями безперервного лиття заготовок, що потребує величезних інвестицій, заміни морально й фізично застарілого обладнання, впровадження новітніх технологічних процесів, підвищення кваліфікації персоналу тощо.
 Виступ директора з маркетингу ТОВ «Метінвест Холдинг» Р.В. Курашева |
 На світлинах угорі – виступи представників керівної ланки найбільших підприємств ТОВ «Метінвест Холдинг» – ПрАТ «МК «Азовсталь»», ПрАТ «Запоріжсталь», ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
|
Слово отримали також представники різних установ, організацій і підприємств, (зокрема, Національної металургійної академії України, Інституту чорної металургії імені З.І. Некрасова й Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ТОВ «GIR International» і ТОВ «Термо Техно Україна»), які висловили свої пропозиції щодо вирішення наявних проблем та поінформували присутніх про створені розробки, що можуть підвищити ефективність виробництва.
 Виступ директора Інституту чорної металургії імені З.І. Некрасова НАН України доктора технічних наук О.І. Бабаченка |
За результатами засідання ради його учасники ухвалили рішення, в якому, серед іншого, вказується на необхідність активізації напрацювань, призначених для налагодження раціональної співпраці між підприємствами, установами, компаніями й організаціями різного профілю та форм власності. Така взаємодія передбачає обмін інформацією, надання консультаційних послуг, спільне визначення пріоритетних проблем – як у галузі загалом, так і на конкретних підприємствах. Було вирішено також утворити робочі групи та провести круглі столи із цих проблем, а за підсумками таких заходів – узгодити спільну довгострокову програму дій. Крім того, МНТР, посилаючись на світовий досвід, планує звернутися до органів державної влади України з пропозиціями щодо заохочення виконавців і споживачів інноваційних наукоємних розробок (як фундаментальних, так і прикладних) шляхом надання їм фіскальних пільг та преференцій.
За інформацією ФТІМС НАН України