 Альпійська тундра у Мармароських горах (автор фото – Павло Пивовар: https://www.facebook.com/PavloPyvovar) |
Докторант Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України кандидат сільськогосподарських наук за спеціальністю «Екологія» Тимур Бедернічек отримав грант від британського Меморіального фонду Персі Слейдена (Percy Sladen Memorial Fund) та Лондонського Ліннеївського товариства (Linnean Society) на проведення досліджень субальпійської та альпійської тундри в Мармароських горах (що у Східних Карпатах). Більшість досліджень буде проведено на території Румунії, зокрема, в межах румунської частини масиву Поп Іван Мармароський. Планується дослідити ґрунтовий покрив, рослинність і мікрокліматичні особливості території, а також оцінити антропогенну динаміку верхньої межі лісу впродовж останніх 85 років.
 Британський біолог XIX століття Волтер Персі Слейден |
Британський Меморіальний фонд Персі Слейдена та Лондонське Ліннеївське товариство підтримали проект Т. Бедернічека з дослідження субальпійської та альпійської тундри у Мармароських горах. Варто зауважити, що ці екосистеми є надчутливими індикаторами глобальних кліматичних змін і швидко реагують на підвищення літніх температур.
Мармароські гори (відомі також під назвою «Гуцульські Альпи») є особливим екологічним регіоном, який істотно відрізняється від інших частин Карпат як геологічно, так і геоморфологічно. Крім того, тут збереглися значні масиви ялицево-букових та букових пралісів, частину з яких включено до Світової спадщини ЮНЕСКО. Проте найважливіша відмінність Мармароських гір від решти регіонів Карпат (за винятком Горган) – це значні площі непорушених корінних екосистем.
Нерозвинена інфраструктура, віддаленість від основних шляхів сполучення та суворі кліматичні умови стали причиною дуже незначного людського втручання в природні екосистеми, яке нині зводиться до вигінного скотарства й туризму. Не менш важливим є й той факт, що в Мармароських горах практично не велись активні військові дії, тоді як, наприклад, Чорногора перебувала практично в епіцентрі подій Першої та Другої світових війн.
Екологічна та созологічна (тобто природоохоронна) цінність Мармароських гір здавна приваблювала численних натуралістів, найвідомішим серед яких є видатний чеський ботанік і еколог Мілош Дейл. До речі, підтриманий британцями проект Т. Бедернічека частково спрямований на повторення досліджень професора М. Дейла.
Упродовж 2017 року в Мармароських горах буде закладено 10 стаціонарних пунктів спостереження в субальпійській і альпійській тундрі. На цих пунктах вестимуться мікрометеорологічні, геоботанічні та біогеохімічні дослідження. Заплановано також розшукати стаціонарні пробні площі М. Дейла, закладені ним у 1930-х рр. на румунській частині гори Поп Іван Мармароський – із метою повторного відбору зразків. Порівняння станів зазначеної екосистеми – сучасного та 85-річної давнини – дасть ученим змогу зробити важливі висновки щодо динаміки гірських екосистем упродовж останнього періоду потепління клімату. Подібні дослідження на українській стороні тривають вже три роки.
До того ж, підтримка Меморіальним фондом Персі Слейдена та Ліннеївським товариством проекту Тимура Бедернічека у Карпатах є вкрай важливою не лише для виконання якісних досліджень, а й у контексті поглиблення співпраці з румунськими колегами. Адже лише спільними зусиллями науковців України та Румунії вдасться повноцінно дослідити та зберегти Мармароські гори – цей унікальний регіон Карпат.
Довідка.
Тимур Бедернічек є керівником проекту alpinestudies.org. Його наукові дослідження стосуються переважно Карпатського регіону, зокрема лісових та альпійських екосистем. Коло наукових інтересів ученого: біогеохімія наземних екосистем, вплив кліматичних змін на цикли Карбону й Нітрогену, біологічна секвестрація карбону, роль органічної речовини ґрунту в біогеоценозах. У жовтні 2016 року Т. Бедернічека було нагороджено швейцарською Природоохоронною стипендію Альфреда Топфера.
За інформацією Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України