18 січня 2017 року з нагоди 110-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова відбувся візит доньки видатного вченого – Наталії Сергіївни Корольової до Національної академії наук України.
Сергій Павлович Корольов — видатний учений у галузі механіки та процесів керування, геніальний конструктор ракетно-космічних систем. Під його керівництвом були сконструйовані і виготовлені численні балістичні та геофізичні ракети, ракети-носії і пілотовані космічні кораблі «Восток» та «Восход», на яких уперше в історії здійснено космічні польоти і вихід людини у космічний простір.
Народився Сергій Павлович Корольов 12 січня 1907 року в м. Житомирі. Дитинство його проминуло в Ніжині, у будинку бабусі й дідуся, що походили з роду ніжинських козаків Москаленків. У 1917 році мати Сергія та її чоловік, молодий інженер Г.М. Баланін, переїхали до Одеси.
Саме в Одесі Сергій Павлович здобув перші практичні навички планериста й авіаконструктора. У 1923 році він розпочинає роботу над власним проектом безмоторного літака К-5. У 1924-му, після закінчення Одеської профшколи, вирушає до Києва — вступати до політехнічного інституту.
У перші ж дні свого студентства Сергій став активним членом планерного гуртка КПІ і години проводив в авіа-майстернях. У гуртку діяло демократичне правило — літає лише той, хто будував. Влітку 1925 року Сергій Корольов уперше самостійно піднявся в небо.
Можливість реалізувати свої проекти він бачив у роботі Центрального аерогідродинамічного інституту ім. М. Жуковського, який у тісному контакті з підприємствами розгортав дослідження в галузі авіабудування. Влітку 1926 року С. Корольов подав заяву з проханням перевести його на навчання до Московського вищого технічного училища імені М.Е. Баумана (МВТУ). Його відразу ж зарахували на третій курс.
У 1929 році Корольов захистив дипломний проект легкомоторного двомісного літака (СК - 4), що був побудований i проходив лiтнi випробування. У 1931 роцi разом з Ф.А. Цандером організував одну з перших в СРСР ракетних органiзацiй – групу вивчення реактивного руху (ГИРД), згодом був призначений заступником начальника Реактивного науково-дослiдного iнституту (РНИИ) та керував польотними iспитами перших вiтчизняних рiдинних ракет «09» (конструкцiї М.К. Тихонравова) i «ГИРД-Х» (конструкцiї Ф.А. Цандера).
Але у житті Сергія Павловича розпочалися роки важких випробувань. У 1938 році був репресований i засуджений на тривалий термін. Початок терміну відбував у жахливих умовах на Колимi, де важко захворів. У вересні 1940 року так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував А.Н.Туполєв, а у 1944 році Корольов був звільнений згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР і відряджений у Німеччину, де в складі Технічної комісії знайомився з німецькою трофейною ракетною технікою. Після повернення в Москву він приступив до виконання обов’язків Головного конструктора.
З 1955 року С.П.Корольов керував розробкою перших зразків космічних літальних апаратів. Брав участь у будівництві наземних іспитових служб космодрому Байконур. У 1956 році отримав звання Героя Соцiалiстичної Працi за розробку нових зразкiв бойових ракет.
12 квітня 1961 року відбувся історичний політ Юрія Гагаріна на космічному кораблі «Восток—1». Того ж року, 6 серпня, СРСР здійснив другий політ — на кораблі «Восток—2» з людиною на борту, яка провела у космосі цілу добу. Рік потому між космічними кораблями «Восток—3» та «Восток—4», пілотованими космонавтами, вперше в світі було налагоджено прямий радіозв’язок. А 18 березня 1965 року під час польоту на кораблі «Восход—2» один з двох членів екіпажу — О.А. Леонов — через шлюзову камеру вперше здійснив вихід у відкритий космос.
За роки наполегливої праці на рахунку Генерального конструктора Сергія Павловича Корольова — вісім успішних запусків пілотованих космічних кораблів. Його творчі і наукові задуми реалізовувалися у розробці орбітальних станцій, технології стикування кораблів, створенні побутових умов для космонавтів, які мали впродовж тривалого часу перебувати на кораблі, здійснюючи наукові дослідження, і навіть переходити з однієї станції на іншу через відкритий космос. Сергій Павлович Корольов активно залучав українських науковців, конструкторів та інженерів для вирішення завдань практичної космонавтики. Починаючи з 1960-х років в Україні було створено потужну промислову базу, що реалізовувала фундаментальні наукові розробки у галузі космічної техніки і технології.
За видатний внесок в оборону Батьківщини i в розвиток практичної космонавтики академiк С.П. Корольов двiчi визнаний гiдним звання Героя Соцiалiстичної Працi (у 1956 i 1961 роках), йому присуджена Ленiнська премiя (у 1957 роцi) i золота медаль iменi К.Е. Цiолковського.
Його серце зупинилося 14 січня 1966 року на операційному столі кремлівської лікарні.
Програмою святкування 110-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова було передбачено зустріч Президента НАН України Б.Є.Патона з донькою видатного вченого – доктором медичних наук, професором Н.С. Корольовою.
У зустрічі також взяли участь льотчик-космонавт, Двічі Герой Радянського Союзу А.П. Александров, перший віце-президент НАН України 
академік В.П. Горбулін, віце-президент НАН України академік В.Г. Кошечко, віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній, головний учений секретар НАН України академік В.Л. Богданов, голова Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Я.С. Яцків та ін.
Згадуючи науковий і трудовий шлях Сергія Корольова, виступаючі акцентували увагу на його неоціненній заслузі у справі залучення українських учених та інженерів до розв’язання фундаментальних і практичних проблем космонавтики.
На знак поваги Президент НАН України Б.Є. Патон вручив Н.С. Корольовій та А.П. Александрову відзнаки НАН України.
Академік Б.Є. Патон також підкреслив науковий та організаторський талант видатного конструктора, вміння працювати з людьми, що дало змогу створити потужну промислову базу, на якій реалізовувалися фундаментальні розробки у галузі космічної техніки і технології.
Н.С. Корольова подякувала Національній академії наук за пам’ять про свого батька: «Мені дуже приємно, що цей ювілей відзначається на батьківщині Сергія Павловича... І знаменно те, що його цінують і пам’ятають, що є чудовий пам’ятник батькові на території КПІ, де фактично він зробив перші кроки як майбутній інженер і вчений».
Людство шанує пам’ять Піонера Космосу. Його іменем назване місто Корольов, вулиці понад 40 країн світу, науково-дослідні судна, високогірний пік на Памірі, перевал на Тянь-Шані, кратер на Місяці і мала планета.