Про сім нововиявлених екзопланет і пов’язані з цим результатом перспективи вивчення й освоєння людством космічного простору розповіли в ефірі чергового випуску науково-популярної передачі «Азбука реальності. Винаходи» радіостанції «Промінь» учені Академії – завідувач лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки (астрономічної) Науково-навчального центру Головної астрономічної обсерваторії НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Крячко і постдокторант Інституту Нільса Бора (Королівство Данія), старший науковий співробітник лабораторії астрофізики і космології відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук Дмитро Якубовський.
Результатом багаторічних астрономічних спостережень і математичних розрахунків, здійснених міжнародною командою науковців, стало відкриття одразу семи нових екзопланет, оприлюднене американським Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) 22 лютого 2017 року.
Як вважає Д. Якубовський, відкриття нових екзопланет засвідчує значний прогрес у вивченні космічного простору – як близького, так і далекого. Цікаво, що наразі технічні можливості не дають змоги побачити та сфотографувати ці об’єкти – навіть зоря TRAPPIST 1, навколо якої вони обертаються, на знімках має вигляд маленької цятки. Висновок про наявність планет біля вказаної зорі вчені зробили завдяки застосуванню спеціальних методів – зокрема, методу транзиту (тобто проходження планети перед диском зорі): потік випромінювання від зорі зменшується в той час, коли між нею і спостерігачем проходить інше небесне тіло – наприклад планета. За словами Д. Якубовського, зроблене науковцями відкриття є надзвичайно важливим у контексті, по-перше, пошуку органічного життя поза межами Землі та Сонячної системи, а по-друге, з погляду визначення перспективності тих чи інших космічних об’єктів для можливої їх колонізації людством у майбутньому. Екзопланети навколо зорі TRAPPIST 1 не є цілковитими аналогами нашої планети (зрештою, і будова нововідкритої планетної системи теж відрізняється від будови Сонячної системи), тому важливим дослідницьким завданням надалі є пошук об’єктів – кандидатів на умовне звання «Земля 2.0». Проте слід мати на увазі, що колонізація позаземних космічних об’єктів – справа далекого майбутнього. Адже тепер максимальна швидкість, із якою можуть рухатися створені людиною космічні апарати, не перевищує однієї десятитисячної від швидкості світла.
І. Крячко зауважив, що рано чи пізно колонізація принаймні близького космічного простору стане для людства нагальною потребою, адже Сонце проіснувало вже половину свого віку – 5 із 10 млрд років, а отже з часом умови на Землі ставатимуть дедалі непридатнішими для різних форм життя. Якщо доти людство збережеться, то муситиме переселятися. Це означає, що активні пошуки об’єктів, які земляни могли б колонізувати, мають розпочатися вже зараз. Відкриття ж семи екзопланет біля однієї лише зорі-карлика дає науковцям підстави припустити, що планет у Всесвіті – незліченна кількість, а отже шанси на віднайдення планети, подібної до Землі, значно зростають. Тим більше, що раніше висловлене вченими припущення – щодо існування планет поза межами Сонячної системи – таки підтвердилося.
Технічні можливості наукового пошуку в цьому напрямі суттєво розширяться вже найближчим часом, коли на орбіту вийде космічний телескоп імені Джеймса Вебба, а за 5-10 років на Землі буде налагоджено роботу надпотужних телескопів, діаметр дзеркала кожного з яких становитиме близько 39 м (для порівняння: діаметр дзеркала космічного телескопа імені Джеймса Вебба – 6,5 м, космічного телескопа «Габбл» – 2,3 м). Водночас, на думку І. Крячка, колонізація інших космічних об’єктів (навіть найближчих до Землі – скажімо, екзопланет біля зорі Проксима Центавра, відстань до яких становить трохи більше 4-х світлових років) нині є досить проблематичною з технічної точки зору й залишатиметься такою ще досить довго. Це стосується в тому числі й планів щодо заселення Марса: людині необхідно буде вирішити проблему мінімізації або усунення шкідливого впливу сонячної радіації та створити замкнену біосферу. Відсутні також технологічні рішення, покликані полегшити і пришвидшити пересування в міжпланетному просторі.
Насамкінець І. Крячко підкреслив, що наступним кроком, який дасть змогу констатувати справжні зрушення в напрямі вивчення та освоєння космічного простору, має стати виявлення екзопланет, придатних для життя.
Докладніше про це дізнавайтеся з аудіозапису радіопередачі:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1561432