 Під час наукових читань у Національній бібліотеці Україні імені В.І. Верндаського |
14 березня 2017 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) відбулися XXVII читання академіка В.І. Вернадського «Ноосферна цивілізація – світ науки, інженерії, технологій», організовані Національною академією наук України, Комісією НАН України з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського та НБУВ.
У заході взяли участь представники вітчизняних вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ НАН України та співробітники бібліотеки.
 На фото (зліва направо): радник Президії НАН України академік О.С. Онищенко, голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського, віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній та віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С.І. Пирожков
|
З вітальним словом до учасників зібрання звернувся голова Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В.І. Вернадського, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, віце-президент НАН України академік А.Г. Загородній. Він зазначив, що наукові відкриття останніх років свідчать про те, що сформульовані В.І. Вернадським ідеї знаходять втілення у різноманітних галузях – фізиці, хімії, біології, радіоекології, ядерній фізиці й інших. Цьогорічна тема читань «Ноосферна цивілізація – світ науки, інженерії, технологій» має на меті привернути увагу наукового співтовариства й суспільства загалом до проблем довкілля, адже будь-яка цивілізація має майбутнє лише за умови, що вона перебуває в гармонії з середовищем свого існування. Не менш важливо за нинішніх умов переконувати суспільство в тому, що саме наука є неодмінною передумовою науково-технічного та загальноцивілізаційного поступу, – наголосив А.Г. Загородній.
 Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України В.І. Попик |
Учасників читань привітав також генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України В.І. Попик. Він підкреслив, що за майже 100 років діяльності бібліотека стала уособленням універсалізму знань, всеосяжного діапазону наукового пошуку, який був притаманний В.І. Вернадському, та символом втілення ідей ноосферної цивілізації, що органічно поєднує світ науки, інженерії, виробничих, соціальних, інтелектуальних технологій та інновацій. В.І. Попик зауважив, серед іншого, що за останні 3-4 роки співробітникам НБУВ вдалося в сім разів розширити межі віртуального спілкування читачів із бібліотекою. Так, минулоріч було задоволено понад 350 млн. інформаційних запитів, а віддаленим користувачам надано близько 25 млн. електронних текстів. Загалом же, за його словами, бібліотека активно працює в напрямі формування баз даних та інтеграції ресурсів наукової інформації, створюваних у нашій країні.
 Віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С.І. Пирожков |
Віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С.І. Пирожков присвятив свій виступ цивілізаційному виборові України в контексті сформульованої В.І. Вернадським ідеї ноосферної цивілізації, яка приходить на зміну цивілізаціям, що ґрунтуються на традиційних цінностях. Доповідач зауважив, що Україна не перебуває в епіцентрі жодної з цих цивілізацій і не може цілковито належати до котроїсь із них. Це, у свою чергу, зумовлює цивілізаційну розколотість українського суспільства, зокрема, в регіональній та індивідуальній ментальності. На думку академіка С.І. Пирожкова, доленосне питання цивілізаційного вибору сьогодні постало перед Україною особливо гостро, а сам цивілізаційний вибір має означати для неї передусім вибір парадигми та стратегії реалізації поступу й стати, по суті, національною ідеєю. Зважаючи на все це, надалі неминуче зростатиме значення соціогуманітарних досліджень, зокрема, в напрямі оцінювання гуманітарної небезпеки й ризиків і розроблення футурологічних сценаріїв розвитку України.
 Директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік Г.В. Єльська |
Доповідь, присвячену біотехнологіям, що вирішують проблеми тривалості та якості життя, а також економічні проблеми охорони здоров’я, виголосила директор Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України академік Г.В. Єльська. Вчена зазначила, що у високорозвинених країнах і країнах, що стрімко розвиваються, біотехнологія вважається однією з найперспективніших наукових галузей, світові капіталовкладення в яку сягають сотень мільярдів доларів США. Нині провідні місця посідають такі її основні напрями, як медична біотехнологія, сільськогосподарські біотехнології, створення аналітичних біосенсорних систем, екобіотехнологія. Академік Г.В. Єльська також підкреслила, що Україна має значний потенціал для ефективного розроблення та впровадження більшості з цих біотехнологій, і ознайомила учасників читань із досягненнями ІМБГ НАН України в сфері діагностики й лікування спадкових та хронічних захворювань, онкопатологій, регенераційної медицини, трансплантації нейральних стовбурових клітин тощо.
 Радник Президії НАН України академік О.С. Онищенко |
Про погляди академіка В.І. Вернадського на роль особистості вченого в науці учасникам читань розповів радник Президії НАН України академік О.С. Онищенко. Він наголосив, що чимало ідей В.І. Вернадського, які стосувалися науки та вчених, досі не втратили своєї актуальності. Видатний академік, зокрема, був переконаний, що для розвитку науки потрібні талановиті люди, яким має бути притаманний набір певних рис, а саме: мотиву поведінки, усвідомлення необхідності наукового пізнання; переконаності в точності фактів; самокритичності та критичного підходу до канонів, авторитетів, думок; уміння ставити нові проблеми; зорієнтованості на освоєння й використання основних елементів наукового знання.
Підсумовуючи свій виступ, академік О.С. Онищенко підкреслив, що саме особистість ученого є головною й незамінною цінністю при всіх змінах у суспільстві, організації науки, парадигмах досліджень. Водночас, доцільно враховувати й застереження В.І. Вернадського проти помилок (як суспільства, так і вчених) щодо науки: йдеться про однобічність, вузький підхід, захопленість ненауковими поглядами, паніку перед кризою науки та спробами розриву науки як комплексного явища.
На завершення читань усі охочі мали змогу ознайомитись із книжковою виставкою «Ноосферна цивілізація – світ науки, інженерії, технологій» та електронною колекцією «В.І. Вернадський» на порталі НБУВ.
 На світлинах угорі – книжкова виставка «Ноосферна цивілізація – світ науки, інженерії, технологій» |
За інформацією прес-служби НБУВ