View message

10 липня 2017 року в будівлі Президії НАН України відбулася зустріч представників Академії із членами делегації м. Вейхай (провінція Шаньдун, КНР).

Українську сторону представляли перший віце-президент НАН України академік Антон Наумовець, директор Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України академік Валентин Підгорський, директор Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України доктор хімічних наук Святослав Кириллов, старший науковий співробітник Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України кандидат хімічних наук Ганна Потапенко, помічник директора із зарубіжних зв’язків Інституту надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України Борис Лушпенко, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук, директор Агентства розвитку науки і технологій «Глобус» Володимир Кирчатий, заступник директора Агентства розвитку науки і технологій «Глобус» Людмила Симоненко. До складу китайської делегації увійшли президент бюро людських ресурсів та соціального захисту м. Вейхай Ван Цзимін (голова делегації), віце-президент бюро людських ресурсів та соціального захисту м. Вейхай Юй Суанг (заступник голови делегації), президент державного центру людських ресурсів м. Вейхай Лі Чжицзе, президент офісу міжнародних відносин м. Вейхай Ван Цяньлян, президент Пекінської компанії «Євразійський діловий центр» Ю Хайбін і помічник президента Пекінської компанії «Євразійський діловий центр» Ван Баомін. Переклад забезпечував Сергій Колодько.

Привітавши високоповажних зарубіжних гостей і представивши їм своїх українських колег, перший віце-президент НАН академік А. Наумовець коротко розповів про історію, статус, основні завдання, структуру й напрями діяльності Національної академії наук України, приділивши основну увагу здійснюваному Академією міжнародному науковому й науково-технічному співробітництву. Як поінформував учений, на цей час діє понад 120 угод, укладених НАН України з різними державними установами, науковими організаціями, освітніми закладами, фірмами, промисловими компаніями 50-ти країн світу. Одним із пріоритетів у своїй міжнародній співпраці Академія вважає розвиток творчої взаємодії з китайськими партнерами, головними серед яких є Академія наук Китаю, Китайська академія суспільних наук, Державне управління у справах іноземних спеціалістів КНР, академії наук, університети й інститути провінцій Шаньдун, Гуандун, Шаньсі, Цзілінь і низки інших. Із народними урядами багатьох провінцій та муніципалітетами міст підписано угоди про співпрацю в галузі науки й техніки. Всього ж Академією укладено договори з понад 20-ма установами КНР. Значне місце в цій співпраці посідає спільна діяльність установ НАН України й організацій провінції Шаньдун, що зовсім не дивно – з огляду на важливу роль, яку ця провінція відіграє в економіці Китаю. Сторони використовують різноманітні сторони форми співпраці, зокрема, обмін делегаціями, виконання спільних проектів, спільна участь у міжнародних програмах, створення спільних лабораторій, підприємств та інститутів. У цілому, співпраця Академії з інститутами й підприємствами провінції Шаньдун охоплює широкий спектр напрямів, що становлять взаємний інтерес. Пріоритетними галузями є біологія, біохімія, енергетика, нові матеріали, зварювальні технології. Академік А. Наумовець навів також кілька прикладів двосторонньої українсько-китайської взаємодії.

Так, Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України плідно співпрацює з Інститутом океанографічних приладів та інструментів Шаньдунської академії наук і розвиває зв’язки з компанією «Чжунцзі Лайфуши» (м. Яньтай). У планах – створення Академії зварювальних технологій Чжунцзі-Патон.

Інститут надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України більше п’яти років спільно з підприємством «Best Environment Technology Co» здійснює дослідження й розроблення технології вирощування великих монокристалів алмазу.

Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України взаємодіє з компанією «Ціндао Сянчу Меканікал Еквіпмент». Спільними зусиллями до Програми співпраці між Україною та КНР на 2017–2018 рр. було включено проект «Проектування і виготовлення робототехніки й обладнання для транспортувальних робіт у радіоактивному середовищі». 22 березня поточного року відбулося підписання договору про створення спільного підприємства «Китайсько-українська академія Сянчу зі зняття з експлуатації АЕС». Зважаючи на високу актуальність для України та КНР питань зі зняття з експлуатації ядерних реакторів та поводження з радіоактивними відходами, 23 березня цього року НАН України уклала з корпорацією «Сянчу Енерджі Девелопмент Груп» угоду про співробітництво.

Інститут сорбції і проблем ендоекології НАН України й Інститут екології Академії наук провінції Шаньдун беруть участь у вирішенні актуальних екологічних проблем, зокрема щодо біосорбційних технологій очищення об’єктів довкілля від забруднення нафтопродуктами. Черговим кроком у справі розвитку співпраці двох інститутів стало створення «Китайсько-української спільної лабораторії з відновлення довкілля».

Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України успішно розвиває співпрацю з Інститутом біології Академії наук провінції Шаньдун. У результаті було отримано спільні патенти на препарати на основі фосфоліпідів із морських молюсків «Молюфіл», «Кальмофіл» і «Молюстерон». Цікавість до розробок зазначеної української академічної наукової установи виявляють і інші наукові організації провінції.

Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України спільно з Інститутом біології Академії наук провінції Шаньдун проводять дослідження в галузі фізіології промислових організмів, генетики мікроорганізмів та біотехнології, а з Інститутом енергетики цієї ж академії – в галузі біоенергетики.

Міжвідомче відділення електрохімічної енергетики НАН України й Інститут енергетичних досліджень Академії наук провінції Шаньдун плідно співпрацюють у напрямі поліпшення характеристик літій-іонних джерел світла. В січні 2017 року партнери підписали Угоду про організацію Спільної лабораторії літій-іонних джерел струму.

«Аналіз науково-технічного співробітництва НАН України з провінцією Шаньдун свідчить про те, що двостороннє партнерство вчених і фахівців дає плідні взаємовигідні результати – збільшується кількість спільних дослідницьких проектів, їхніх учасників і масштабів реалізації, з’являються нові й розвиваються вже наявні форми науково-технічної співпраці», – підсумував академік А. Наумовець, висловивши також упевненість у тому, що зустріч посприяє продовженню ефективної українсько-китайської взаємодії в майбутньому, в тому числі налагодженню тісніших зв’язків між науковцями НАН України та спеціалістами наукових установ провінції Шаньдун, зокрема й м. Вейхай.

Голова китайської делегації, президент бюро людських ресурсів та соціального захисту м. Вейхай Ван Цзимін сказав, що він та його колеги надзвичайно тішаться з можливості спілкуватися з провідними українськими вченими у стінах НАН України. «Почувши про конкретні проекти, які виконуються вашими вченими у співпраці з різними науковими й виробничими організаціями провінції Шаньдун, я відчув водночас і задоволення, й жаль, тому що, з одного боку, на подяку заслуговує та велика увага, яку НАН України приділяє провінції в цілому, проте, з іншого боку, наразі немає жодного двостороннього проекту з м. Вейхай, яке відкриває безліч привабливих перспектив», – зазначив іноземний гість і запросив керівництво та провідних учених Академії відвідати це місто й безпосередньо на місці вивчити можливості двосторонньої співпраці. Ван Цзимін поінформував, що Вейхай – мальовниче туристичне місто, яке з трьох сторін омивається водами Тихого океану. Площа міста складає 5780 км², кількість офіційно зареєстрованого населення – близько 2,8 млн осіб. І хоча в масштабах провінції Шаньдун м. Вейхай є не надто великим, проте з точки зору свого нинішнього стану і перспектив подальшого розвитку воно посідає провідні позиції. 2016 року в межах цього міста ВВП сягнув 50 млрд. дол. США, а ВВП на душу населення – 17 тис. дол. США. Найкраще представлені галузі – машинобудування, медицина, нові матеріали, оброблення морепродуктів, робототехніка, інформаційні та Інтернет-технології. У Вейхаї працює найбільше в Китаї підприємство з виготовлення вуглецевого волокна. Місто є першим у державі за довжиною берегової лінії (980 км) і пропонує надзвичайно багатий асортимент морепродуктів, адже в його водах працюють понад 13 тис. великих риболовецьких суден, серед яких – 350 суден глибокого вилову. Крім того, Вейхай – один із найвідоміших китайських туристичних центрів. Не тільки завдяки своїм мальовничим пейзажам (гори та океан), а й завдяки безпечності довкілля. За кліматом і температурними показниками Вейхай дуже подібний до Києва: літо – не надто спекотне, зими – не дуже суворі, – зауважив Ван Цзимін. В масштабах провінції Шаньдун місто має найчистіше повітря. Річ у тім, що 46% площі Вейхаю займають ліси (цілі соснові масиви в межах міста) і парки. 60% берегової лінії існує у первісному, ще не порушеному людиною вигляді та перебуває під охороною держави – як природний заповідник. Ще 2004 року ООН визнала Вейхай одним із міст з умовами, найсприятливішими для проживання людини. У 2016 році загальнокитайський уряд нагородив Вейхай відповідною премією – з таким само формулюванням. Велику увагу в місті приділяють не тільки збереженню довкілля, а й питанням санітарної гігієни (зокрема, в напрямі перероблення відходів, оброблення води). Вейхай є також лауреатом окремої премії – як «місто високої культури». А нині його промислово-економічний потенціал залучення висококваліфікованих фахівців із-за кордону. В планах міської влади – спорудження своєрідного Академічного містечка (або ж містечка інновацій і підприємництва) для науково-дослідної діяльності, в якому замешкають китайські та запрошені спеціалісти. Містечко простягатиметься вздовж узбережжя – між океаном і сосновим лісом – на відстань 10 км. Ван Цзимін запевнив, що влада міста зробить усе можливе, аби фахівці, які там оселяться, були забезпечені максимально комфортними умовами для реалізації власного інтелектуального потенціалу. Житло, користування офісними та робочими приміщеннями надаватимуться безкоштовно. Передбачаються й інші форми співпраці з зарубіжними науковцями, зокрема дистанційна. На завершення свого виступу голова делегації зауважив, що 2016 року у Вейхаї було започатковано проведення щорічних міжнародних конференцій, метою яких, власне, і є залучення до міста висококваліфікованих кадрів із різних країн світу. Черговий такий захід відбудеться вже у вересні поточного року. Ван Цзимін запросив українських учених взяти участь у конференції.

Директор Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України академік В. Підгорський розповів іноземним гостям, що основний об’єкт дослідження вчених очолюваної ним установи – бактерії, віруси, мікроскопічні гриби, проте не хвороботворні мікроорганізми, а ті, що можуть бути корисними для людини й за допомогою яких створюються різноманітні препарати, в тому числі для зміцнення здоров’я, а також для потреб сільського господарства й охорони довкілля. Крім того, академік окреслив коло питань співпраці, які здатні становити спільний інтерес сторін, представлених на зустрічі. Це передусім переробка морепродуктів, охорона довкілля (зокрема, очищення повітря та води, переробка відходів з отриманням джерел енергії, стимулювання росту рослин і боротьба з їхніми хворобами), харчова промисловість (наприклад, виробництво кисломолочної продукції). Згаданий інститут, за словами його директора, вже має великий досвід взаємодії з китайською стороною і готовий розширювати коло своїх партнерів для взаємовигідного співробітництва.

Про співпрацю з організаціями провінції Шаньдун розповів директор Міжвідомчого відділення електрохімічної енергетики НАН України доктор хімічних наук С. Кириллов. Він зазначив, що минулого тижня вони з колегою повернулися з чергового візиту до м. Цзенань, куди вирушали на запрошення Шандунської Академії наук. Як зазначив С. Клименко, уряд і Академія наук провінції Шаньдун, зокрема її Інститут енергетичних досліджень, надають великого значення розвиткові автономної енергетики, яку вважають надзвичайно перспективною та потрібною для свого регіону. Українські вчені отримали пропозицію щодо організації спільної українсько-китайської лабораторії літієвих джерел струму. Вже розпочато розроблення нових матеріалів для них.

Як зауважив помічник директора із зарубіжних зв’язків Інституту надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України Б. Лушпенко, ця установа успішно співпрацює з провінцією Шаньдун із 2011 року. Одним із ініціаторів такого співробітництва з китайського боку виступив президент компанії «Best Environment Technologies Co» Ван Ду Фу, який запропонував українським науковцям надати свою допомогу за двома напрямами – для очищення довкілля провінції й для розроблення технології вирощування великих монокристалів алмазу. На цей час діє кілька угод, укладених між українською академічною науковою установою і різними організаціями провінції Шаньдун. Зовсім нещодавно було підписано договір про співробітництво між Інститутом надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України та Шаньдунським університетом. Б. Лушпенко підкреслив, що загалом потенціал інституту значний, а його вчені можуть запропонувати китайським партнерам цілу низку розробок, у тому числі й таких, що можуть становити інтерес для м. Вейхай.

Академік А. Наумовець поінформував гостей про те, що створенням вуглецевих волокон, підприємство з виробництва яких працює у Вейхаї, займається Інститут матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України, а Інститут газу НАН України розробив унікальний поглинач розливів нафтопродуктів – терморозширений графіт, який стане у пригоді при очищенні довкілля від забруднення. Помічник президента Пекінської компанії «Євразійський діловий центр» Ван Баомін відповів, що раніше тривала двостороння українсько-китайська співпраця за цим напрямом. Нині китайську сторону цікавлять вуглецеві волокна для авіаційної та авіакосмічної галузі.

Насамкінець Антон Наумовець і Ван Цзимін висловили сподівання на те, що перспективні контакти між сторонами будуть продовжені й отримають успішний розвиток уже найближчим часом.

Сторони також обмінялися пам’ятними подарунками.

За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України та прес-служби НАН України