7 липня 2017 року в залі засідань Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М. Т. Рильського НАН України відбулася лекція відомого польського етнолога, антрополога й етнолінгвіста, професора Інституту славістики Польської академії наук (ПАН), члена наукової ради Представництва ПАН в Києві доктора габілітованого Анни Енґелькінґ із теми: «Поліщук» неосвоєний. Про функціональність стереотипу ПОЛІЩУКА в польському колоніальному дискурсі міжвоєнного періоду».
 |
Зі вступним словом до присутніх звернулася завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Леся Вахніна, котра – як керівник наукового семінару – була одним з ініціаторів організації лекції. Вона зазначила, що візити польських учених до ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України набули систематичного характеру: нещодавно перед українськими колегами виступали професор Єжи Бартмінський, професор Анна Бжозовська-Крайка, доктор габілітований Людмила Сірик. Л. Вахніна також ознайомила присутніх із науковою діяльністю чергової гості інституту. Анна Енґелькінґ уже понад 20 років займається антропологією білоруського села, історією польської етнології та етнолінгвістики. Від початку 1990-х рр. вона проводить польові дослідження на польсько-білорусько-литовському пограниччі, білоруському й українському Поліссі, а також у Східній Білорусі. Вчена є автором двох монографій («Kołchoźnicy. Antropologiczne studium tożsamości wsi białoruskiej przełomu XX i XXI wieku» («Колгоспники: Антропологічні студії ідентичності білоруського села на зламі ХХ та ХХІ століть», 2012) та «Klątwa. Rzecz o ludowej magii słowa» («Прокльон. Дослідження народної магії слова», 2000, видання 2-ге, доповнене – 2010)) і численних статей, науковим редактором праць польських етнографів («Polesie. Studia etnosocjologiczne», t. 1 (2007) Юзефа Обрембського i «Kultura społeczna Polesia Rzeczyckiego» (2013) Чеслава Петкевича), головою Варшавського відділення (у 2013–2016 рр.) і членом Головної Управи Польського народознавчого товариства, з яким також співпрацює ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України. У 2007–2015 рр. А. Енґелькінґ працювала заступником директора і директором Інституту славістики ПАН.
 |
У ході лекції професор А. Енґелькінґ ознайомила слухачів зі своїм досвідом польових досліджень на білоруському Поліссі й науковою інтерпретацією феномену «поліщуків» і Полісся та позицією представників польської етнології міжвоєнного періоду, для яких, на думку вченої, важливою була передусім полонізація населення тогочасного Полісся. Тому вона характеризує їхні дослідження як колоніальний дискурс. За словами А. Енґелькінґ, надзвичайно актуальними є повернення до майже забутих тез і висловлювань попередніх дослідників цього регіону, які часом мали досить суб’єктивний характер, а також нова оцінка їх у контексті сучасних міжетнічних зв’язків.
 |
Питання ідентичності поліщуків, їхнього минулого й сьогодення досліджуються українськими, білоруськими, польськими й російськими науковцями протягом багатьох років у різних контекстах. Тому тема лекції викликала жваву дискусію, в якій узяли участь науковці ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України, а саме – провідний науковий співробітник кандидат історичних наук Г. Бондаренко, старший науковий співробітник кандидат філологічних наук Т. Шевчук, старший науковий співробітник кандидат філологічних наук О. Чебанюк, старший науковий співробітник кандидат філологічних наук І. Коваль-Фучило, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики кандидат філологічних наук Л. Вахніна.
Так, Г. Бондаренко наголосила на необхідності подальшого вивчення переселенців із Чорнобильської зони Полісся. Ці дослідження нині здійснюють співробітники ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України, в тому числі й сама Г. Бондаренко. За її словами, продовженню роботи за вказаним напрямом сприяють і спільні українсько-білоруські проекти, підтримувані Державним фондом фундаментальних досліджень (Україна).
Під час обговорення виступив також директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор П. Гриценко, який упродовж багатьох років досліджує поліські діалекти.
Порушені в лекції польської вченої проблеми не залишили байдужими й багатьох інших слухачів. Гості заходу, серед яких був, зокрема, доцент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Н. Поліщук, поділилися спогадами про свій поліський родовід та долю своїх предків.
Крім проблеми ідентичності «поліщуків» обговорювалися також міжетнічні стосунки, зокрема збереження мови й культури національних меншин в Україні. Доцент Київського національного університету культури і мистецтв кандидат історичних наук О. Поріцька розповіла про дослідження життя поляків Житомирщини та Хмельниччини, здійснені нею в минулі роки.
Як відзначила Л. Вахніна, співробітники ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України систематично вивчають Полісся ще з початку 1990-х рр.: роботи було започатковано директором інституту академіком Г. Скрипник. За словами Л. Вахніної, варто продовжити цей досвід, об’єднавши його з напрацюваннями польських колег.
На завершення заходу Леся Вахніна від імені дирекції ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України презентувала Анні Енґелькінґ нові видання інституту та висловила їй подяку від усього колективу українських науковців.
Організатори й учасники зустрічі сподіваються, що ця лекція та її обговорення посприяє подальшому розвиткові співробітництва між НАН України і ПАН у межах нових спільних дослідницьких проектів.
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України