3–7 липня 2017 року на історичному факультеті Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в м. Одеса пройшла VІІІ Міжнародна наукова конференція «Одеські етнографічні читання» з теми «Міграцїї в історії і етнічних процесах», співорганізаторами якої виступили Державний архів Одеської області й Історико-етнографічний комплекс «Фрумушика-Нова». Участь у заході взяли також Інститут історії Опольського університету (Польща) та Польське історичне товариство (зокрема, його відділ у м. Ольштин). Про те, як це було, пише провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М.Т. Рильського НАН України доктор філологічних наук Оксана Микитенко.
Відкриття зібрання відбулось у конференц-залі головного корпусу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. З вітальними словами до присутніх звернулися проректор цього університету доктор історичних наук В.М. Хмарський, декан історичного факультету доктор історичних наук В.Г. Кушнір, Генеральний консул Республіки Польща в м. Одеса пан Даріуш Шевчик, директор Інституту історії Опольського університету (Польща) Томаш Цісельський і декан Гуманітарного відділу Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Андрій Шмит.
В рамках пленарного засідання було виголошено доповіді переважно з історичної проблематики в широкому хронологічному розрізі й тематичному вимірі, а саме: «Літературні міграції у 20-му столітті» М. Жеромської-Цісельської (м. Ополє, Польща), «Витоки Великого Князівства Литовського та його суспільство у світлі новітніх досліджень» А. Колодзейчик (м. Ольштин, Польща), «Еміграція бендерська після 1709 р. як політична проблема: Перспективи досліджень польської історіографії» А. Перлаковського (м. Краків, Польща), «Втечі селян «на Поділля» в ХVІІ–ХVІІІ ст. в мікроісторичній перспективі» Т. Вішліча (м. Варшава, Польща), «Вплив княжого роду Любомирських на формування етнічного складу м. Балта» О. Таскіна (м. Балта, Одеська область, Україна).
Далі робота читань продовжилася в секціях, присвячених міграціям на території України та Польщі. Проблемі міграцій в історії і етнічних процесах України присвячувалися доповіді українських науковців. Було порушено низку актуальних проблем, зокрема значення фондів Державного архіву Одеської області для історико-біографічних та етнологічних досліджень (С. Березін, м. Одеса), питання збереження фольклорних традицій у контексті міграційних процесів на пограниччі (Л. Вахніна, м. Київ), вплив іноземної міграції на господарський розвиток Миколаївщини у ХІХ ст. (О. Волос, м. Миколаїв), сучасний стан дослідження етнокультури болгар в Україні (О. Микитенко, м. Київ), спільні й відмінні риси весільної обрядовості білорусько-українського пограниччя (О. Павлова, м. Мінськ, Білорусь).
 На фото (зліва направо):заступник декана історичного факультету з наукової та виховної роботи, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова кандидат історичних наук Наталя Петрова, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат філософських наук Леся Вахніна і провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України доктор філологічних наук Оксана Микитенко
|
Мистецтвознавчий аспект проблеми впливу міграційних процесів і роль культурних взаємовпливів на прикладі промислового фаянсу в інтер’єрі українського народного житла наприкінці ХVІІІ ст. – у першій половині ХХ ст. розглянула Н. Боренько (м. Львів). Сучасності були присвячені доповіді «Світогляд особистості в умовах розпаду традиційного суспільства (на прикладі польського села Мар’янівка Крижопільського району Вінницької області)» Є. Годованого (м. Вінниця) та «Особливості адаптації переселенців з Афганістану в Одесі» А. Щітченка (м. Одеса). Всі виступи викликали велике зацікавлення аудиторії й супроводжувалися жвавим обговоренням.
Робота конференції продовжилася на території історико-етнографічного комплексу «Фрумушика-Нова». Саме на прикладі колишнього села Фрумушика теоретичний аспект міграцій було доповнено конкретним матеріалом. Про болісний досвід міграцій у цьому регіоні йшлося в доповіді «Депортація чи локальна міграція? (до події 1946 року в селі Фрумушика-Нова)» В. Кушніра (м. Одеса), котрий зробив наголос на примусовому переселенні мешканців села, яке у другій половині ХХ ст. було перетворено на військовий полігон. Дослідниця Н. Петрова (м. Одеса) у своєму виступі зосередилася на стані традиційної обрядовості молдован-переселенців із с. Фрумушика-Нова.
Учасники конференції мали нагоду ознайомитися з селом Фрумушика-Нова, відтвореним завдяки ентузіазмові директора історико-етнографічного комплексу та вихідця зі згаданого села Олександра Паларієва. На території представлено традиційні житла мешканців цього поліетнічного регіону (українське, молдовське, російське, єврейське), відтворено інтер’єр осель і традиційне хатнє начиння. Експозицію доповнює музей тоталітарної культури, а нещодавно було також встановлено скульптуру Чабана – як данину поваги предкам.