Серпень традиційно є місяцем, багатим на метеорні потоки, найяскравіший з яких – Персеїди. Як відомо, цьогоріч його пік припав на ніч проти 13 серпня. Про відмінність між метеорами й метеоритами, а також про те, навіщо науковці їх вивчають і які важливі та цікаві результати отримують під час таких досліджень, в ефірі науково-популярної програми «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» розповіла науковий співробітник лабораторії швидкоплинних процесів в зірках Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України Ірина Верлюк.
Назва «зорепад» на позначення явища метеорного потоку є хибною – таким люди вважали його в давнину, коли ще були необізнаними щодо суті цього явища, – наголошує І. Верлюк. Як пояснила вчена, при наближенні до Сонця комети втрачають частину речовини, з якої складаються, а метеорні потоки, котрі ми можемо час від часу спостерігати, спричинені згоранням в атмосфері решток цієї кометної речовини, яке відбувається під час перетинання Землею орбіти тієї чи іншої комети. Потрапляючи в земну атмосферу, ці рештки дуже швидко згорають у її верхніх шарах, оскільки мають невеликі розміри – завбільшки приблизно з горошину, а точніше – від 1 см в діаметрі. Метеорний потік отримує назву від сузір’я, в якому розташовується його радіант – умовна точка, з якої «вилітають» метеори. Крім Персеїд (решток комети Свіфта–Таттла) спостерігаються також Оріоніди, Драконіди, Леоніди (від сузір’я Лева) й інші. Загалом нині відомо про 64 метеорні потоки.
Якщо метеори одразу згорають в атмосфері, то метеорити нерідко долітають до земної поверхні й, відповідно, можуть становити загрозу для людини. Хоча досі не було зафіксованого жодного випадку, коли людина постраждала б або загинула від падіння цього небесного тіла, – підтверджено лише кілька фактів загибелі домашніх тварин (коня, собаки). Проте в процесі еволюції нашої планети ставалися падіння великих і гігантських метеоритів. Існує навіть припущення про те, що одне з них могло спричинити вимирання динозаврів і зникнення 80% видів тогочасної флори та фауни. Крім падіння одиничного метеорита можливе (хоч і доволі рідкісне) таке явище, як метеоритний дощ – руйнування в атмосфері метеорита, який з’явився непередбачувано, з випаданням його решток на поверхню Землі. Науковці, в тому числі й вітчизняні, збирають і досліджують їх. Як зауважила гостя радіопередачі, впродовж останніх 150 років над територією нашої країни спостерігалося всього три метеоритні дощі. Після одного з них було зібрано рештки загальною вагою майже 500 кг. В Національного науково-природничому музеї НАН України зберігається колекція, яка налічує 90 метеоритних решток, 43 з яких знайдено в Україні. Крім того, відомо про розташування (зокрема, на Житомирщині та Черкащині) принаймні 5 астроблем – кратерів (діаметром кілька кілометрів кожен), утворених метеоритами за давніх часів. Як зазначила І. Верлюк, за донаукової доби люди називали метеорити «камінням, що падає з неба». Але сучасні дослідження довели, що ці космічні об’єкти за своїм складом відрізняються від звичних земних каменів.
Загрозу для планети та життя на ній можуть становити й астероїди. 1947 року Міжнародний астрономічний союз заснував Центр малих планет, до завдань якого належить збір інформації про всі відомі астероїди (насамперед їхні орбіти), їх облік, присвоєння їм порядкових номерів тощо. Нині згаданий центр функціонує при Гарвардському університеті (США). Створено також кілька автоматизованих астрономічних мереж для пошуку нових астероїдів. Вони так само діють на базі низки інших провідних американських університетів (у штаті Арізона, на Гавайських островах та в інших місцях). Астрономічні обсерваторії, оснащені потужними телескопами з діаметром дзеркала від 1 до 4 м, сканують зоряне небо в автоматичному режимі. Цей процес не потребує присутності людини. При появі великого метеорита буде одразу ж оцінено рівень його потенційної небезпечності.
«Вивчення метеоритів дає змогу отримувати інформацію про ранні етапи формування Сонячної системи (в тому числі на стадії зародження газопилової туманності, з якої утворилися, зокрема, Земля й інші планети), оскільки метеорити є ровесниками останньої»,– говорить І. Верлюк. Спостереження ж за метеорами робить внесок у дослідження комет. Оскільки безпосередньо обстежити кометні рештки неможливо, бо вони згорають в атмосфері, то науковці використовують для цього метод спектрального аналізу.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ