Про особливості функціонування людського мозку, пріоритетні напрями досліджень у сучасній нейрофізіології та внесок українських науковців у її розвиток, про взаємодію між свідомістю й підсвідомістю, тривалість розроблення і впровадження нових медичних препаратів, а також про проблеми та потреби вітчизняної наукової сфери розповів в інтерв’ю журналістам програми «ТСН» телеканалу «1+1» всесвітньо відомий український науковець – біофізик і нейрофізіолог, директор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академік Олег Кришталь.
«Мозок – це винятково складна система, в якій постійно триває величезна коловерть електричних процесів. Щосекунди мозок генерує десятки мільярдів нервових імпульсів. Ці імпульси рухаються своєрідними «кабелями» по нейронах, які в такий спосіб обмінюються між собою наявною інформацією та створюють нову», – пояснює вчений. За його словами, саме у зв’язках між нейронами (синапсах) закріплюються всі отримані людиною знання й навички – її життєвий досвід. Аби перейти від однієї нервової клітини до іншої, електричні сигнали мають спричинити певні хімічні процеси. Останні ж, у свою чергу, породжують нові електричні імпульси – і відбувається це впродовж усього життя.
Проте діяльність мозку може порушуватися, зазнаючи хімічного впливу, наприклад при вживанні алкоголю. Вчені довели, що кількість нервових клітин у корі головного мозку (префронтальному кортексі, який, зокрема, відповідає за прийняття рішень і життєву стратегію) особи, котра страждає на таку згубну залежність, зменшується в середньому на 10–15%. Хоча, як зауважив академік О. Кришталь, ця втрата, на щастя, не є незворотною: при поверненні до здорового способу життя пошкоджені нервові функції здатні відновлюватися. З іншого боку, слід пам’ятати про те, що алкоголь і нікотин – наркотичні речовини (нехай і не заборонені законом), що спричинюють залежність на біохімічному рівні.
Науковець також розповів про найактуальніші напрями роботи нейрофізіологів на даному етапі: «У моїй науці найбільше хвилюють ті аспекти, які пов’язані з найбільш соціально значущими хворобами, які лежать найбільшим тягарем на суспільстві. Зараз це нейродегенеративні захворювання типу Альцгеймера, Паркінсона тощо. У зв’язку з тим, що прогрес збільшує тривалість життя, ці хвороби набувають великого значення. Раніше люди до Альцгеймера не доживали і соціальна значущість цієї хвороби була нульовою. Тепер доживають, і це лягає мільярдним тягарем на бюджети розвинених країн. Тому вони не можуть не спонукати нейронаукову спільноту до якнайшвидшого пошуку засобів для її подолання».
Вивченням цих та інших проблем займаються й українські нейрофізіологи. Так, самому О. Кришталю та його колегам належать два надзвичайно вагомих досягнення: по-перше, заміна внутрішнього середовища (цитоплазми) нервової клітини з природного на штучне, що в подальшому дало змогу докладно дослідити механізм нервового збудження тіла нейрона; по-друге, відкриття рецепторів протонів, які відповідають за всі сенсорні відчуття (власне, саме завдяки ним людина й відчуває своє тіло). «Тисячі вчених у галузі нейронауки вивчають ці рецептори в усьому світі, щоб знайти нові шляхи для боротьби з розсіяним склерозом, Альцгеймером чи епілепсією. В усіх цих розладах беруть участь відкриті нами рецептори. Без нашого відкриття ці дослідження не змогли би розпочатися взагалі», – стверджує академік і наголошує: «В Україні є запас світового ноу-хау у більшості найважливіших наук, а саме – фізика, хімія, математика і біологія. У найважливіших галузях є кілька сотень вчених, яких знає весь світ. Крім того, практично в усіх найважливіших галузях українські науковці поки що мають мінімальну критичну масу, щоб відтворитися у науку першого ґатунку».
Більше дізнавайтеся з текстового й відеоінтерв’ю за посиланням:
https://tsn.ua/interview/akademik-krishtal-mi-vedemo-nesvidome-zhittya-vse-scho-mi-robimo-pidsvidomo-984290.html