Уже 25 років на території Волинської та Рівненської областей працює Волинська археологічна експедиція Інституту археології НАН України, завданням якої є вивчення пам’яток поблизу Хрінницького водосховища, розташованого над р. Стир. Про отримані впродовж чверть століття результати, а також про цьогорічне дослідження в урочищі Шанків Яр, що біля с. Хрінники, розповів в ефірі програми «Один на один» регіонального телеканалу «РТБ» («Рівненське телебачення») нинішній начальник експедиції, молодший науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Антон Панікарський.
Як поінформував гість телестудії, експедицію започаткував у 1993 році тодішній заступник директора Інституту археології НАН України й завідувач відділу археології ранніх слов’ян доктор історичних наук, професор Деонізій (Денис) Козак (1944–2014). А. Панікарський очолив її 2015 року. Як пояснив науковець, ця територія здавна приваблювала поселенців завдяки кільком досить-таки прагматичним чинникам – близькості до протічної водойми, чудовому ландшафту й родючим ґрунтам та сприятливим кліматичним умовам. Тому люди проживали тут постійно. Нині відомо про понад 30 археологічних пам’яток навколо Хрінницького водосховища. Власне, роботу археологічної експедиції на межі Волинської та Рівненської областей було започатковано з огляду на небезпеку руйнації та втрати не дослідженої ще історичної спадщини при зсуванні берегів унаслідок підмивання їх водосховищем, а також через постійне розорювання ґрунтів і активізацію будівництва на узбережжі. «Ми не женемося за великими площами і щороку опрацьовуємо до 100 м2», – говорить А. Панікарський. Складність роботи полягає в тому, що практично немає писемних джерел (крім хіба що вже більш пізніх римських і візантійських хронік), в яких можна було би знайти згадки про історію цих земель. Тому єдиними її свідченнями залишаються археологічні артефакти.
На фотографіях нижче – краєвиди Хрінницького водосховища
У 2009 р., продовжуючи дослідження готського поселення в ур. Шанків Яр, вчені зробили надважливе відкриття – посеред житлових споруд поселення було знайдено культову споруду (капище). Але Хрінницьке поселення унікальне не тільки цим. Як розповідав свого часу Д. Козак, традиційне готське поселення нараховувало не більше 3–4 осель. На Хрінницькому поселенні на даний момент вже досліджено понад 50 житлових і господарських споруд. Матеріали капища засвідчують те, що готи приносили своїм богам у жертву не тільки тварин, а й людей.
До важливих об’єктів та знахідок інших епох, виявлених за чверть століття, належить також поселення доби енеоліту, в одному з об’єктів якого було знайдено амфору із зображенням найдавнішого на території Європи рала, а також рибальське поселення неврів, звідки походить кістковий гарпун у формі тризуба.
Пам’ятка на березі р. Стир, яку в цьому сезоні вивчали археологи Академії спільно з луцькими, рівненськими, дубенськими, львівськими колегами, студентами вищих навчальних закладів, волонтерами, а також фахівцями з допоміжних галузей – палеоетноботаніками, археозоологами й ґрунтознавцями, – є по-своєму унікальною, – стверджує А. Панікарський. Вона представлена багатошаровим поселенням ІІ – початку V ст. н.е. (а точніше – 180–410 рр.), де, в тому числі, трапляються артефакти різних історичних періодів – від верхнього палеоліту до пізнього Середньовіччя. Одна з найважливіших знахідок літа 2017 року, впродовж якого археологи вели розкопки в Шанковому Яру, – датоване ХІ ст. давньоруське житло з характерним облаштуванням опалювальної споруди, тобто печі. Найбільший науковий інтерес у цій знахідці становлять, за словами вченого, її конструкція і вміст, а саме – фрагменти керамічного посуду й кістки тварин, яких давні мешканці цих земель вживали в їжу. Проте археологи виявили й низку інших артефактів, зокрема, металеві ножики, фрагменти конструкції замка (невеликий ключик), знаряддя бойової зброї (кістень, або ж обушок), а також прясельце з надряпаними на ньому рисочками, які вдалося ідентифікувати як германські руни й навіть розшифрувати їх. Крім того, вчені припускають, що поряд із досліджуваним багатошаровим поселенням має бути могильник, однак знайти його поки що не вдалося.
На наступних світлинах: археологи – під час цьогорічних польових досліджень у Хрінниках
 Знахідка 2017 року – залишки житла з глинобитною піччю |
Всі знахідки після опрацювання археологи передають на зберігання до Рівненського обласного краєзнавчого музею, оскільки ані у Хрінниках чи Демидівці, де щороку тривають розкопки, музеїв із необхідними умовами зберігання немає, а землі навколо Хрінницького водосховища адміністративно належать саме до Рівненської області.
Результати проведених досліджень викладено не лише в наукових звітах, монографіях і статтях, а й опубліковано у виданнях, призначених для широкого загалу. Серед них – праці «Давні землероби Волині» (2004), «Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі» (2012) і «Хрінники (Шанків Яр) – пам’ятка давньої історії Волині» (2016). Останню з цих книг, присвячену роботам 2010–2014 рр., колеги й учні Д. Козака видали вже після його смерті. Ці книги було презентовано в Будинку культури Демидівського району, на території якого й розташовується пам’ятка. Вчені подарували 30 примірників видання десятьом місцевим бібліотекам, аби всі охочі мали можливість ознайомитися з ними й більше дізнатися про минуле цього краю – історично й археологічно дуже давнього. Хоча, як зауважив А. Панікарський, мешканці навколишніх населених пунктів і так досить добре знають експедицію та її доробок. «Важливо, щоб люди розуміли необхідність цих досліджень, тому що наша давня історія потрібна передусім нам», – наголошує вчений. Цікаво, що на гербі Демидівського району навіть зображено знайдену археологами фібулу (застібку для одягу) скандинавського типу.
Докладніше про це – у відеозаписі телепередачі:
https://www.youtube.com/watch?v=mYcmk-EYXCM&t=1353s.
Загальну інформацію про історію та діяльність Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України розміщено на сайті інституту:
http://iananu.org.ua/struktura-ia/naukovi-viddili/viddil-arkheologiji-rannikh-slov-yan-ta-regionalnikh-polovikh-doslidzhen/ekspeditsiji/volinska-ekspeditsiya.
Деякі відомості про результати роботи експедиції під час сезону 2017 року дізнавайтеся за посиланням:
http://iananu.org.ua/novini/ekspeditsiji/491-24-sezon-doslidzhen-volinskoji-arkheologichnoji-ekspeditsiji-ia-nan-ukrajini.
Facebook-сторінка експедиції: https://goo.gl/tWHmHm.
P.S. 15–17 вересня 2017 року в с. Хрінники (Рівненська область, Демидівський район) відбудеться міжнародна наукова конференція «Археологія Волині. Господарство. Ремесло. Культ», приурочена до 25-річчя археологічних досліджень на Хрінницькому водосховищі та присвячена пам’яті Деонізія Козака.