Міжнародний громадсько-політичний тижневик «Дзеркало тижня» (№34, 16 – 22 вересня 2017 року) опублікував статтю почесного директора Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі (ЦАКДЗ) Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України академіка Вадима Лялька та директора цього Центру доктора технічних наук, професора Михайла Попова, присвячену тенденціям розвитку космічних досліджень, загалом, і дистанційного зондування Землі, зокрема, в Україні та світі.
«Космічна галузь, через свою надзвичайно високу наукову і технологічну складність і вартість, сегментована. Кореневим сегментом є пускова індустрія (Launch Industry)… Здатність держави, використовуючи свій науково-технічний і промисловий потенціал, запускати КА [космічні апарати] є ключовим чинником, що визначає її привілейоване становище на ринку космічних послуг. Тому практично всі країни, зайняті в пусковій індустрії (а їх приблизно 12), активно працюють і в інших утворюючих сегментах космічної галузі. Це такі сегменти, як виробництво супутників (Satellite Manufacturing), наземне обладнання (Ground Equipment) і супутникові сервіси (Satellite Services). Усі ці сегменти дуже динамічно розвиваються, технології постійно вдосконалюються, спостерігається постійне зростання замовлень і доходів», – стверджують учені.
Сегмент космічних сервісів посідає, за їхніми словами, окреме місце в космічній діяльності, слугуючи рушієм розвитку світової економіки. Особливе значення мають геопросторові дані, отримувані за допомогою аерокосмічних засобів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), приймання й оброблення яких забезпечують відповідні сервіси (Earth Observation Services). Як підкреслюють В. Лялько та М. Попов, «введення даних Earth Observation Services у глобальний інформаційний простір дало безліч переваг: дозволило істотно поліпшити метеорологічні прогнози; забезпечити моніторинг навколишнього середовища з унікальними характеристиками за масштабністю, повторюваністю й оперативністю; відкрило додаткові можливості при вирішенні завдань природокористування, контролю забруднень, запобігання розвитку катастрофічних процесів тощо. Досягнуті успіхи лягли в основу висновку Всесвітньої конференції з питань сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 р.) про неможливість сталого розвитку світової економіки без використання аерокосмічних систем спостереження Землі. <…> …коло потенційних користувачів інформаційних продуктів роботи систем ДЗЗ дуже широке, тут є дуже велика лінійка послуг, і вони легко масштабуються, а самі послуги можуть надаватися в часовому темпі, близькому до реального, аж до online. Важливо, що серед користувачів ДЗЗ-продуктів – як державні структури (реальний сектор економіки, служба геокадастру, силові відомства, наука тощо.), так і приватний сектор (агрохолдинги, фермери, ресурсовидобувні компанії тощо). Усе це разом узяте робить ринок ДЗЗ економічно дуже привабливим».
Таким чином, підсумовують автори, роль ДЗЗ у світі зростає з кожним роком. На жаль, в Україні дослідженням у цій галузі приділяється вкрай недостатньо уваги – останніми роками державної підтримки робіт, що виконуються за цим напрямом, бракує дедалі більше. При тому, що потреби суспільства в результатах ДЗЗ постійно збільшуються: «Серед замовників і споживачів супутникової інформації – акціонерні й приватні компанії, які займаються пошуком родовищ природних копалин, агрохолдинги, консалтингові компанії у сфері землекористування та ін. У Національній академії наук України тривають дослідження зі створення нових методів і технологій ДЗЗ, а отримані при цьому результати вже використовуються для оцінки пожежонебезпеки лісів у зонах підвищеної радіоактивності, виявлення прихованих підземних осередків горіння торфовищ, побудови науково обґрунтованих прогнозних оцінок природних, соціальних та економічних наслідків можливих кліматичних змін, дистанційного одержання оцінок глибини промислово-економічної кризи на тимчасово непідконтрольних ділянках східних територій України тощо». Якби вдалося подолати низку негативних чинників та обставин, вітчизняні дослідження в галузі ДЗЗ могли б розвиватися значно інтенсивніше, приносячи чималу користь нашій державі, передусім реальному сектору економіки й оборонній сфері.
Докладніше про історію українських досліджень у галузі ДЗЗ, деякі суспільно значущі здобутки ЦАКДЗ ІГН НАН України, а також способи подолання перешкод на шляху розвитку цього наукового напряму в нашій країні читайте в публікації за посиланням: https://dt.ua/promyshliennost/doslidzhuyuchi-zemlyu-peremogi-y-bidi-ukrayinskogo-kosmosu-254220_.html.