View message

14 вересня 2017 року Національну академію наук України відвідала делегація м. Ханчжоу (провінція Чжецзян, КНР).

Участь у зустрічі взяли: з українського боку – віце-президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, віце-президент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Кошечко, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук і директор китайсько-українського науково-дослідного інституту «Науки про життя» академік НААН України Сергій Мельничук; із китайського боку – директор Організаційного комітету Ханчжоуського комітету Комуністичної партії Китаю (КПК) Чжан Чжунцань (голова делегації), директор Бюро соціального забезпечення та трудових ресурсів Муніципального уряду м. Ханчжоу Е Маодун, директор Організаційного відділу Шанченгського районного комітету КПК Ван Синь, директор Організаційного відділу Сяошанського районного комітету КПК Лі Чжуньюй, директор Організаційного відділу Юхангського районного комітету КПК Чжу Хундань, перекладач Управління з іноземних і зарубіжних справ Муніципалітету м. Ханчжоу Сун Юань, постійний директор Організаційного відділу Ханчжоуського комітету КПК Чень Юй, заступник директора Бюро освіти Муніципалітету м. Ханчжоу Чжен Лімінь, директор Організаційного відділу Ханчжоуського комітету КПК Шень Бо, директор Організаційного відділу Фуянського районного комітету КПК Ян Чжунмінь.

Привітавши високоповажних гостей у стінах НАН України, А. Загородній коротко поінформував їх про історію, статус, завдання та структуру Академії, а також зазначив, що велику увагу вона приділяє розвиткові міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва, зокрема з китайськими вченими. За словами академіка, основними партнерами НАН України в КНР є Академія наук Китаю, Китайська академія суспільних наук, Державне управління у справах іноземних спеціалістів КНР, академії наук, університети й інститути провінцій Чжецзян, Шаньдун, Гуандун, Цзянсі, Цзілінь, Фуцзянь, Шаньсі й низки інших. Із народними урядами низки провінцій і муніципалітетами міст підписано угоди про співробітництво в галузі науки й техніки. А. Загородній особливо відзначив велику допомогу в справі розвитку двостороннього українського-китайського науково-технічного співробітництва з боку Посольства КНР в Україні в особі Надзвичайного та Повноважного Посла пана Ду Вея та радника посольства пана Чжана Міна – в тому числі при налагодженні та розширенні взаємодії НАН України з організаціями, інститутами, підприємствами провінції Чжецзян і, зокрема, м. Ханчжоу. Нині існує ґрунтовна договірна база для двосторонньої співпраці. Національною академією наук Україною підписано угоди про науково-технічне співробітництво з Народним урядом провінції Чжецзян, Департаментом науки і технологій провінції Чжецзян, Чжецзянським університетом, Університетом Діяньзі м. Ханчжоу, Муніципальним урядом м. Нінбо, Науково-технологічним бюро м. Нінбо. Крім того, вже понад 10 років Інститут проблем реєстрації інформації НАН України успішно та плідно співпрацює із Чжецзянським технологічним університетом у галузі функціональної оптоелектроніки й мікропризмових структур. Українські фахівці надали китайським колегам практичну допомогу в освоєнні технології й організації виробництва сферопризматичних окулярів для виправлення дефектів зору, передусім у дітей. Сьогодні на базі Центру високих технологій провінції Чжецзян налагоджено виробництво таких окулярів та випуск лінз. Робота українських учених отримала високу оцінку з боку керівництва провінції. 2015 року за значні досягнення і внесок у соціально-економічний розвиток провінції директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України академік Вячеслав Петров отримав спеціальну нагороду провінції Чжецзян – орден Дружби – як один із найкращих іноземних експертів. Тісні зв’язки з науковими організаціями й підприємствами м. Ханчжоу та провінції Чжецзян підтримують Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, Інститут фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України й інші. В рамках Програми наукового співробітництва між Урядом України та Урядом Китаю реалізується низка спільних наукових проектів. «Наведені приклади засвідчують, що сьогодні ми спостерігаємо помітну активізацію взаємодії між інститутами НАН України й науковими організаціями, а також промисловими підприємствами провінції Чжецзян. Практичні кроки, які ми спільно робимо в цьому напрямі, можна вважати досить успішними й такими, що відповідають нашим спільним інтересам. Сьогодні ми маємо всі можливості для того, щоб реалізувати значний потенціал двостороннього співробітництва», – підкреслив А. Загородній. Він також зауважив, що, поряд із розвитком фундаментальних досліджень, особливого значення в світі надається нині прикладній науці, і в цих двох напрямах Україна та Китай могли б плідно співпрацювати. НАН України, як і керівництво м. Ханчжоу, розглядає можливу майбутню взаємодію як перспективну та готова сприяти налагодженню контактів між безпосередніми учасниками науково-технічного співробітництва, – зауважив академік і насамкінець висловив упевненість у тому, що зустріч у стінах НАН України послугує подальшому зміцненню й розвитку співпраці між Академією і організаціями м. Ханчжоу та провінції Чжецзян.

Голова іноземної делегації – директор Організаційного комітету Ханчжоуського комітету КПК Чжан Чжунцань зазначив, що він із колегами радий прибути до Національної академії наук України, і підкреслив, що китайська сторона знайома з потужностями української Академії. А отже, існують можливості для поглиблення співпраці між двома країнами, причому на рівні не лише державному, а й соціальному, а також на рівні окремих організацій. Чжан Чжунцань підкреслив, що китайська сторона в особі представників м. Ханчжоу зацікавлена в співпраці насамперед у галузі матеріалознавства та ядерної енергетики. Він розповів, що імідж м. Ханжчоу помітно зріс після проведення саміту Великої двадцятки (G-20) у вересні 2016 року. Крім того, в цьому місті розташовується материнська компанія групи компаній «Alibaba Group». Ханжчоу утримує лідерські позиції в Китаї за темпами розвитку соціальних технологій. Минулого року ВВП міста сягнув 111 млрд. юанів, тобто з точки зору економічного зростання місто має значний потенціал і є дуже перспективним. За словами Чжана Чжунцаня, делегація м. Ханчжоу прибула до України з двома основними цілями – налагодити взаємодію для виконання спільних проектів (насамперед розроблення і практичного впровадження новітніх технологій) та майбутнього кадрового обміну. Для реалізації цих цілей китайська сторона готова запропонувати необхідні фінансові ресурси та ринок, розглядає зустріч в Академії як платформу для подальшої співпраці та координації дій з українськими партнерами і пропонує невідкладно розпочати роботу в цьому напрямі.

А. Загородній поінформував зарубіжних гостей про те, що НАН України може запропонувати своїм китайським колегам чимало перспективних розробок і технологій, які їх цікавлять (наприклад, спеціальні нові матеріали і методи технічного їх оброблення, порошкові матеріали, матеріали для потреб аерокосмічної галузі, нові діагностичні системи для визначення стану трубопроводів, мостів, об’єктів хімічної промисловості тощо), і готова розглянути потреби й запити китайської сторони для налагодження взаємовигідного співробітництва.

Академік В. Кошечко зазначив, що до Секції хімічних і біологічних наук НАН України, яку він очолює, входить чимало наукових установ, які успішно співпрацюють із партнерами з Китаю, зокрема, Інститут хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського НАН України, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, а також низка інститутів біологічного профілю. За словами В. Кошечка, перспективними напрямами співробітництва інститутів Секції хімічних і біологічних наук НАН України з китайськими партнерами могли б бути: створення нових хімічних джерел струму, зокрема акумуляторів на основі нових нанокомпозиційних матеріалів, які за своєю потужністю перевершують відомі нині джерела (академік підкреслив, що в КНР цей напрям розвивається надзвичайно інтенсивно і Китай займає чільне місце в світі у цій галузі); нові каталізатори – для отримання синтетичного палива, для охорони довкілля (наприклад, знешкодження викидів ТЕС, автомобільних двигунів та інше); нові сорбенти (для вилучення токсичних речовин, радіонуклідів, нафтових забруднень, очищення крові й інших медичних застосувань); нові полімерні матеріали (клеї для медицини й фармації, зокрема для склеювання кісток, суглобів; клеї спеціального призначення типу «Спрут» (зокрема, для проведення підводних робіт); біодеградабельні полімери, що руйнуються під впливом навколишнього природного середовища; клеї та полімерні матеріали ремонтного призначення (для ремонтування тунелів, у тому числі в метрополітені); технології для захисту довкілля (наприклад, перероблення відпрацьованих автомобільних шин із отриманням цінних продуктів, придатних для подальшого використання); технології (сорбційні та каталітичні) й апаратура для очищення питної води; засоби для технічної стерилізації і знезараження медичних інструментів (шприців, бинтів, вати, серцевих стентів тощо); нові лікарські препарати (в тому числі протипухлинні); нові біосенсори; нові високоенергетичні та високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур. На завершення свого виступу академік В. Кошечко наголосив, що за багатьма напрямами українсько-китайське співробітництво виявилося досить ефективним, тому його варто поглиблювати та розширювати й надалі.

С. Мельничук так само зазначив, що співпраця з КНР є надзвичайно перспективною, а зустріч із представниками м. Ханжчоу – це ще одна чудова нагода, аби її розвивати.

Сторони також торкнулися перспектив створення в провінції Чжецзян спільного українського-китайського науково-дослідного інституту (одно- чи багатопрофільного – скажімо, в галузях аерокосмічних досліджень, створення нових матеріалів та електрозварювання) під егідою НАН України, який був би тісно пов’язаним із виробничим сектором і полегшував би шлях від створення розробки до її впровадження, а також обговорили питання складання й подальшого підписання меморандуму про двосторонню співпрацю між НАН України та керівництвом м. Ханчжоу.

На завершення зустрічі академік А. Загородній відзначив важливість продемонстрованої учасниками зустрічі готовності перейти – за взаємною згодою – від більш загальних розмов до конкретної площини.

За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України та прес-служби НАН України

Фото: прес-служба НАН України