23 вересня 2017 року в столичному Парку імені Т.Г. Шевченка відбувся черговий науково-популярний захід «Наукові пікніки в Україні». До цієї події, розрахованої на якнайширше коло відвідувачів, долучилися й учені наукових установ НАН України.
Свято науки пройшло за підтримки Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківського району м. Києва, Київського молодіжного центру та компанії «Дніпролаб».
Навколо північного паркового фонтану розташувалося 18 локацій, на яких 40 команд популяризаторів науки демонстрували експерименти, проводили майстер-класи та міні-лекції для всіх охочих. На окремій локації зі сценою працював лекторій.
Розвиватися інтелектуально киянам і гостям міста допомагали, в тому числі, науковці НАН України. Так, співробітники Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка проводили експерименти з полімерами, клеєм і склопластиком, Інституту біохімії імені О.В. Палладіна – хімічні досліди з рідинами, Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена – демонстрували комах, Національного науково-природничого музею – викопні рештки (кістки) давніх і пір’я сучасних птахів, Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка – навчали каліграфії XVI–XІХ ст.ст. і організували настільні ігри «Літературна пригода», «Розгадай код української літератури», майстер-класи «Каліграфія у школі дяка», «Зашифруйся!» та майстерні «Письменники, їхні секрети та дивовижні історії», «Володимир Винниченко як художник», «Василь Стус як перекладач». Вчені Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України працювали на локації започаткованого молодими дослідниками Академії проекту «Дні науки», демонструючи генетично модифікованих мишей і виділення ДНК з банану. Серед учасників київських наукових пікніків були також Київська МАН і просвітницький портал «Моя наука».
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
На решті локацій працювали популяризатори, які представляли Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Національний авіаційний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Національну академію внутрішніх справ, Інститут спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Творчу майстерню «Сверлик», Творчу лабораторію «5 наук», Комп’ютерну академію «ШАГ», Дитячу інжинірингову школу «Brain&Hands», проект «Сприяння освіті», Школу науки DESK, Школу телебачення «Прайм Медіа», науково-популярні журнали «Куншт» і «Pulsar Scientific», Всеукраїнську громадську організацію «Українська асоціація лікарів-психологів», Громадську організацію «Батьки за вакцинацію» тощо.
Під час відкриття заходу виступили співкоординатори «Наукових пікніків в Україні» Анастасія Бикова-Шелевицька і Ксенія Семенова-Шелевицька та директор Київського молодіжного центру Анна Куценко.
Лекторій наукових пікніків розпочався 20-хвилинними лекціями трьох науковців НАН України.
З теми «Їжа в українській літературі» виступив заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України Микола Сулима, який проаналізував гастрономічні уривки з поетичних і прозових творів вітчизняного красного письменства, зокрема «Енеїди» Івана Котляревського, «Старосвітських поміщиків» Миколи Гоголя, «Пана Халявського» Григорія Квітки-Основ’яненка, а також укладеної полтавськими дослідниками збірки «Чого не їли предки наші: українська кухня за «Енеїдою І.П. Котляревського»» та праці Зіновії Клиновецької «Страви та напитки на Україні» (1914 р., перевидано 2011 р.). На думку вченого, описи їжі в українські літературі подекуди настільки докладні, що за ними можна не лише досліджувати ту чи інші історичну епоху, а й навіть учитися куховарити.
 |
Продовжив лекторій ще один літературознавець – науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук, докторант Дмитро Дроздовський. Тема його лекції стосувалася життя в культурі після постмодернізму, а саме – виявів метамодернізму в сучасному літературно-мистецькому дискурсі. Як пояснив дослідник, на кінець 1990-х рр. припадає завершення постмодернізму. Метамодернізм, який прийшов на зміну цій культурно-історичній добі, представлено синтезом постмодернізму й модернізму. Це виявляється, наприклад, у вигляді поєднання наївності та прагматизму, в аспекті експлікації у сучасних творах релігійних пошуків (досвід транскультурності і трансрелігійності, як у романі «Життя Пі» Янна Мартеля) і культури ентертейнменту. Характерною рисою нинішнього періоду є надмірна, «агресивна» візуальність, яка перетворює споживачів продукції маскульту на «жертв» сучасного медіасвіту. За таких умов на першому плані наявні проблеми вибудовування моделей взаємодії з «Іншим» та розуміння «Іншого» й інакшості як такої, розгубленості серед множини реальностей (чи, точніше, множини сприйняття реальності), які змагаються за свідомість особистості, конструювання реальності, маніпулювання свідомістю та спричинених цим загроз, опозиція тілесності та емоційності, повернення до вічних тем (любові, смерті, постколоніалізму) тощо. Епоха метамодернізму свідчить, що сучасна людина здатна гармонійно поєднувати в собі емоційну щирість і холодний розум, вчитись адекватно та без агресії відповідати на нові суспільні виклики, а також не відкидати мистецтво як одну з форм пізнання реальності й жити цікавим, насиченим життям, – підкреслив Д. Дроздовський. З окресленою тематикою можна докладніше познайомитися в літературних творах («Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона, «Субота» Ієна Мак’юена, «Хмарний атлас» Девіда Мітчелла та ін.) і кінострічках («Острів проклятих», «Милі кістки» тощо).
 |
З лекцією «За вітром і течією: як і навіщо досліджують переміщення тварин» виступила науковий співробітник лабораторії популяційної екології Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Наталя Атамась. Вона пояснила, що дослідження міграції тварин є надзвичайно важливими з огляду на кілька обставин. По-перше, пересування живих істот нерідко супроводжується поширенням захворювань, які вони переносять і на які можуть страждати в тому числі й люди. Доки 1997 року від пташиного грипу не померла перша людина, цим напрямом нерідко нехтували. По-друге, шляхи міграції тварин перетинаються зі створеними людиною транспортними й енергетичними мережами. Так, зіткнення птаха з літаком може мати фатальні наслідки не лише для птаха, а потрапляння на лінії електропередач або вітрові ферми здатні спричинити відчутні економічні збитки. Тому, наприклад, до штату співробітників аеропортів віднедавна належать орнітологи, які відслідковують поведінку пташиних угрупувань на прилеглих до летовищ територіях і – в разі потреби – відлякують птахів та скеровують їх до інших, безпечніших місць гніздування. По-третє, результати зоологічних досліджень можуть використовуватися в оборонної галузі (якщо йдеться про птахів – то у військовій авіації). За словами Н. Атамась, методи вивчення просторових переміщень тварин постійно вдосконалюються. Найпопулярнішими серед сучасних дослідників є порівняно дешева радіотелеметрія (прикріплення радіомаяка, який дає змогу відслідковувати пересування не лише птахів, а й великих комах) і досить коштовна супутникова телеметрія (користується даними, отриманими з 6 штучних супутників і придатна, в тому числі, для вивчення поведінки морських тварин – китів, дельфінів, великих акул, промислових риб тощо). Українські зоологи змушені користуватися традиційним методом – кільцюванням. Дещо полегшують їхню дослідницьку долю великі відкриті бази даних, що містять інформацію про пересування різних видів тварин всієї планетою.
 |
Тематика решти лекцій охопила проблеми фізіології, генетики, біотехнологій, космічних досліджень, екологічного моніторингу. В межах лекторію демонструвалися також вітчизняні науково-популярні короткометражні фільми. Крім того, обговорювалися питання створення сучасних музеїв і фінансування науково-популярних проектів із бюджетів територіальних громад.
Додатково про цьогорічні осінні наукові пікніки в Києві дізнавайтеся з повідомлень українських ЗМІ:
https://www.youtube.com/watch?v=t-MBBUolBi8 (телеканал «UA: Перший»)
https://www.youtube.com/watch?v=n-sndA7_OoE (телеканал ТРК «Київ»; 04:38 – 07:26)
https://www.youtube.com/watch?v=qDQlba1hMCI (телеканал СТБ)
https://www.youtube.com/watch?v=XMWJE8TFYGk&t=1081s (телеканал ICTV; 18:02 – 20:50)
Більше світлин із заходу шукайте у фотоальбомі на Facebook-сторінці НАН України: https://www.facebook.com/pg/NASofUkraine/photos/?tab=album&album_id=1763117743987681.
P.S. Науково-популяризаційні ініціативи «Наукові пікніки в Україні» та «Дні науки» спільно сформували й подали запити на фінансування зі столичного бюджету двох проектів – «Рік науки для Києва» та «Науковий сквер у Шевченківському районі». (планований початок реалізації обох – 2018 рік). Наразі проекти перебувають на другому етапі розгляду. Ознайомитися з описом проектів і підтримати їх (шляхом безкоштовного онлайн-голосування) можна за посиланнями:
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/502 («Рік науки для Києва»)
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/508 («Науковий сквер у Шевченківському районі»)
За інформацією прес-служби НАН України та ініціативи «Наукові пікніки в Україні»
Фото: прес-служба НАН України