Про науково-популярні проекти, подані на конкурс фінансування в межах столичної програми бюджету участі (як складової місцевого самоврядування), розповіли в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» представники сторін-ініціаторів – співкоординатор «Днів науки», молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров і співкоординатор «Наукових пікніків в Україні», секретар Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Національного авіаційного університету (НАУ), асистент кафедри електроніки НАУ Ксенія Семенова-Шелевицька.
 |
Обидві науково-популярні ініціативи – «Наукові пікніки в Україні» та «Дні науки» – беруть початок від 2013 року. Формат пікніків вітчизняні популяризатори запозичили в Польщі (а саме – українські студенти, які їздили до цієї країни за програмою «Study tours to Poland»): щорічні варшавські заходи просто неба влаштовує Центр науки «Копернік». За словами С. Гончарова, наукові пікніки подібні до своєрідного ярмарку з демонстраціями, експериментами, лекціями, до якого в будь-який момент його проведення може долучитися будь-хто охочий. Формат наукових пікніків передбачає можливість безпосереднього й невимушеного спілкування громадян із ученими, до того ж із найрізноманітнішої наукової тематики – від природничої до гуманітарної. «Дні науки», на відміну від наукових пікніків, проходять переважно у стінах наукових установ та університетів, хоча в теплу пору року активними їхніми учасниками стають також ботанічні сади, заповідники, дендропарки тощо, котрі пропонують відвідувачам низку цікавих екскурсій своїми територіями. І «Наукові пікніки в Україні», і «Дні науки» вийшли за межі столиці й охопили чимало інших великих і малих міст нашої держави. Заходи, що відбуваються в межах цих ініціатив, користуються великою популярністю – з кожним роком дедалі більшою, тому організатори вирішили спільно подати проекти на конкурс, аби позмагатися за отримання фінансування за київською програмою бюджету участі. Мета популяризаторів науки – зробити проведення науково-популярних заходів у Києві значно частішими, ніж тепер (наразі «Наукові пікніки в Україні» проходять лише раз на рік – у вересні, а «Дні науки» – двічі – в травні та листопаді), оскільки їхні організатори фіксують зростання суспільного запиту на цей сегмент розважально-просвітницьких подій. Один із двох проектів – «Рік науки для Києва» – передбачає насичену програму науково-популярних заходів (різних форматів і в різних місцях) для мешканців та гостей української столиці. Інший проект – «Науковий сквер у Шевченківському районі» – призначений для створення в міському просторі постійної науково-популярної локації з мистецькими об’єктами, які демонструють певні наукові явища і процеси (фізичні, хімічні, біологічні й інші) та, звичайно, з комфортними лавами для сидіння. Орієнтовна адреса скверу – вул. Івана Гонти, 1. «Києву багато чого бракує, – говорить С. Гончаров, – але чом би й не наукового скверу? Кожне поважне європейське місто, яке вважається науковим центром, має науковий сквер і музей науки. Крім уже наявних науково-природничих або краєзнавчих музеїв. Науковий сквер облаштовується в такий спосіб, що має інтерактивний характер. По-перше, з уміщеними в ньому науковими скульптурами можна взаємодіяти, знайомлячись із певними науковими фактами, а по-друге, ця локація дуже часто слугує головним майданчиком для постійних зустрічей містян із ученими, уможливлює проведення науково-популярних заходів (у тому числі й арт-інсталяцій та стаціонарних експозицій – наприклад, виставок наукових фотографій учасників щорічного конкурсу від «Вікімедіа Україна», а також, як ми плануємо, заходів із нагоди Дня жінок і дівчат у науці) з обраною регулярністю – щонайменше раз на тиждень, одного й того ж дня. Реалізація проекту створення наукового скверу обов’язково матиме позитивний ефект, бо це, як мінімум, благоустрій клаптика землі». В сучасному мистецтві, як пояснила К. Семенова-Шелевицька, є цілий напрям, що передбачає тісне поєднання образотворчих засобів із досягненнями науки, – «science art». Живопис, скульптура й архітектура уподібнюють об’єкти мистецтва до тих чи інших об’єктів наукових досліджень.
Перший етап конкурсу обидва подані популяризаторами проекти подолали успішно, пройшовши відповідну експертизу та набравши мінімально необхідну кількість голосів киян. Нині триває другий етап голосування, яке закінчиться 9 листопада 2017 року.
«Київ – це не тільки історичне місто, це ще й великий науковий і освітній центр, в якому розташована найбільша в Україні кількість науково-дослідних інститутів і університетів. Зараз дуже багато говорять про те, що наука важлива і її необхідно популяризувати, а також про те, що держава не виділяє на науку достатніх коштів. А програма бюджету участі – це шанс для самих киян допомогти реалізувати науково-популярні проекти на території їхнього міста. Хай там що, а наука й освіта все ж мають бути на першому місці», – наголошує К. Семенова-Шелевицька.
Якщо і ви вважаєте підтримання науки та її широкої популяризації в Києві суспільно важливими ініціативами, то також можете віддати свій голос за пропоновані проекти:
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/502 (проект «Рік науки для Києва»)
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/508 (проект «Науковий сквер у Шевченківському районі»; на цій сторінці представлено, зокрема, й приклади оформлення наукових скверів в інших країнах світу)
Із докладною покроковою інструкцією щодо голосування можна ознайомитися за посиланням: http://telegra.ph/YAk-golosuvati-za-naukovo-populyarn%D1%96-proekti-na-GB-10-10
Увага! Один користувач має можливість підтримати одночасно п’ять проектів у рамках київської програми бюджету участі.
Інформація про проект зі створення київського наукового скверу постійно оновлюється на Facebook-сторінці: https://www.facebook.com/groups/scienceparkKyiv/.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ