17 листопада 2017 року в Центрі досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі в Мінську відбулася робоча нарада виконавців спільного українсько-білоруського проекту «Етнокультурна спадщина народів України та Білорусі в контексті сучасного соціокультурного дискурсу» (проект Ф73 ДФФД України).
Участь у заході взяли: з українського боку – завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М.Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Л.К. Вахніна і старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Л.Г. Боса; з білоруського боку – керівник зазначеного проекту, провідний науковий співробітник Центру досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі доктор історичних наук Г.І. Касперович, директор цього центру академік О.І. Локотко, кандидати історичних наук Т.І. Кухаронок, О.Г. Алферова й К.Х. Печко та інші співробітники центру.
 Відповідальний виконавець проекту від України, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидат філологічних наук Л.К. Вахніна (на фото - ліворуч)і керівник проекту від Білорусі, провідний науковий співробітник Центру досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі доктор історичних наук Г.І. Касперович
|
Під час наради було заслухано доповіді українських учених. Л.К. Вахніна розповіла про міжнародні зв’язки ІМФЕ імені М.Т. Рильського, зокрема наукові контакти між виконавцями проекту, проблематику їхніх доповідей на міжнародних симпозіумах. Із науковою доповіддю й відеопрезентацією про білорусів, які проживають в Україні, виступила Л.Г. Боса.
 Доповідь старшого наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидата історичних наук Л.Г. Босої під час спільної робочої наради в Центрі досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі |
У 2017 році українські вчені приділили основну увагу висвітленню значення етнокультурної спадщини в сучасному культурному просторі. В рамках спільного проекту було проведено етнологічне обстеження місць компактного проживання білорусів у Запорізькій області (села Гусарка, Більманка, Новоукраїнка (Гайчур) Більмацького району) та на українсько-білоруському прикордонні (Ратнівський район Волинської області). Дослідники виявили, що місцеві мешканці донині ідентифікують себе як білоруси. Старожили зберігають рідну мову й елементи власної етнокультури. Особливий інтерес білоруських колег викликали відео- та фотоматеріали, зібрані Л.Г. Босою.
Потому відбулось обговорення й окреслення перспектив подальшої співпраці українських і білоруських етнологів та фольклористів. Директор Центру досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі академік О.І. Локотко запропонував підготувати спільне видання наукового збірника за результатами виконання проекту, а сторони обговорили план-проспект такого збірника й визначили тематику майбутніх можливих спільних досліджень, найактуальніші з яких можуть стосуватись українсько-білоруського пограниччя як особливого етнокультурного регіону, а також міжетнічних контактів у контексті сучасних соціокультурних і міграційних процесів.
По завершенні наради українські учасники проекту ознайомилися з музеєм Центру досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі та відвідали Державний літературно-меморіальний музей відомого білоруського поета Якуба Коласа (1882–1956).
На наступних світлинах – експозиція музею Центру досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України