Нещодавно на сторінках тижневика «Дзеркало тижня» з’явилася стаття члена-кореспондента НАН України Андрія Гриценка, в якій порушується питання необхідності розвитку економічної теорії як важливої умови стабільного розвитку економіки держави.
На думку автора публікації, економічна теорія переживає не найкращі часи. Вона не може адекватно відтворити в мисленні сучасні реалії, виявити закономірності їхнього розвитку, дати цілісну картину економічної дійсності, а отже, і виробити надійні інструменти впливу на неї, що має численні й різноманітні прояви.
Учений вказує на те, що в Україні відбуваються суперечливі процеси. З одного боку, теоретично освоюються нові способи мислення, які активно розвивалися й розвиваються на Заході. З іншого — губляться цілі шари теоретичної культури, пов’язані з системним логіко-історичним мисленням. На жаль, як зазначає А. Гриценко, ми не можемо стверджувати, що у нас підвищується рівень теоретичної культури. Радше, навпаки. Слабшають традиції системного теоретичного мислення.
«У цих умовах розвиток економічної теорії стає проблемою стратегічного значення. Сіяти й вирощувати хліб можна і без науки. Обмінювати товар на золоті гроші також можна без науки. Але запустити космічний корабель без науки неможливо. Не можна також здійснити емісію грошей центральним банком без наукових розрахунків необхідної їх кількості, інфляції, економічного зростання. Визначити траєкторію, структуру, механізми економічного розвитку в сучасних умовах без економічної теорії неможливо. Тому увага до економічної теорії, забезпечення її розвитку — необхідні умови стабільної економічної динаміки. Відомий афоризм говорить: немає нічого більш практичного за хорошу теорію», – пише автор статті.
Далі він наголошує, що оскільки сучасний світ дуже динамічно змінюється, і виникнення нових явищ починає визначати ситуацію, то значення теорії об’єктивно зростає. Але водночас формування інформаційно-мережевої економіки й суспільства зумовлює виникнення безлічі мереж (професійних, клубних, національних, соціальних, культурних, дозвільних, ідеологічних, терористичних і т.ін.) зі своїми цінностями, правилами й нормами, стереотипами мислення та поведінковими патернами. Людина, перебуваючи одразу в багатьох мережах, як особистість розпадається на фрагменти, що вже виступають не як різні прояви того самого, а як самостійні феномени.
Раніше мережеві характеристики не мали такого практичного значення в силу панування ієрархічних зв’язків, нині ж сама економіка сприяє мережизації людини й суспільства. Цьому буттю відповідає фрагментарне мислення, яке байдуже сутності, йому достатньо функціональних знань (що і як використовувати). Парадокс і водночас глобальний виклик людству полягають у тому, що та сама реальність створює актуальну необхідність у теорії та формує суб’єктів, байдужих до неї за способом життя.
У своїй публікації А. Гриценко також зазначає, що Україна як багатоукладна економіка має істотні ризики зростання суспільних протиріч і конфліктів регіонального, міжрегіонального, національного й міжнародного значення, дестабілізації функціонування суспільства.
Учений акцентує, що потрібно розробити й реалізовувати національну програму створення нормальних життєвих умов для більшості населення. Необхідно створити спосіб життєдіяльності освіченої, духовно багатої людини, яка задовольняється раціональними матеріальними умовами, достатніми для всебічного розвитку особистості. Цей спосіб потрібно пропагувати й водночас працювати над створенням умов для його реалізації. А починати слід із системного осмислення цих завдань.
Вирішення всіх цих завдань, на думку науковця, неможливе без кваліфікованих фахівців, які вміють самостійно мислити, осягати суть речей і знаходити способи розв’язання наявних протиріч, а не просто діяти за завченими схемами. Для формування таких фахівців необхідна відповідна система економічної освіти, спрямована на формування економічного способу мислення, а не на засвоєння певних алгоритмів.
Завершуючи статтю, А. Гриценко резюмує: «Звичайно, як і будь-яке теоретичне знання, економічну теорію розвиває досить тонкий прошарок фахівців, але цей тонкий прошарок може існувати тільки при опорі на загальну економічну культуру й культивування теорії. Без цього суверенітет, сталий розвиток, економічний добробут та інші позитивні характеристики системи господарювання перетворяться на порожні абстракції, які не мають реального змісту».
Детально про значення економічної теорії для успішного розвитку економіки країни та її місце серед інших галузей знань читайте у повному тексті статті члена-кореспондента НАН України Андрія Гриценка на сторінках тижневика «Дзеркало тижня» (Випуск №31, 23-31 серпня 2018 року) або офіційному інтернет-сайті видання за посиланням: https://dt.ua/macrolevel/nemaye-nichogo-bilsh-praktichnogo-za-horoshu-teoriyu-286338_.html