Із нагоди 100-річчя Національної академії наук України та до дня осіннього рівнодення вчені Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України започаткували свято «День телескопа», яке вперше відбулося 22 вересня 2018 року.
Цього дня багато киян, які цікавляться астрономією, мали змогу відвідати обсерваторію й на власні очі побачити її телескопи та послухати розповіді науковців про те, як на телескопах працюють, що спостерігають і які відкриття було зроблено за час існування ГАО НАН України.
День телескопа розпочав завідувач лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки (астрономічної) Науково-навчального центру ГАО НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Крячко, який прочитав гостям обсерваторії тематичну лекцію, присвячену телескопам узагалі та найбільшим із них у світі зокрема.
Для допитливих киян було відкрито Музей історії ГАО НАН України, в якому зберігаються перші телескопи, привезені до обсерваторії за репарацією ще в середині 1940-х рр., одразу після закінчення Другої світової війни, коли обсерваторія тільки розбудовувалася. Науковий співробітник лабораторії швидкоплинних процесів у зірках ГАО НАН України Ірина Верлюк, проводячи екскурсію цим музеєм, розповіла, якими дослідженнями займалися перші співробітники обсерваторії та що астрономи досліджують зараз. Відвідувачі установи також оглянули інші цікаві експонати музею і виставку астрономічних 3-D фотографій.
 |
Для всіх охочих обсерваторія відкрила двері свого найбільшого телескопа АЗТ-2 із діаметром дзеркала 70 см. Науковий співробітник Науково-навчального центру ГАО НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Шавловський розповів та продемонстрував, як функціонує телескоп, як на ньому працюють учені та які спостереження здійснюють. Цікаво, що саме на цьому телескопі французький науковець Одуен Дольфюс (1924–2010) підтвердив відкриття одного із супутників Сатурна. Крім того, досі залишаються актуальними деякі параметри поляризації поверхні Марса й окремих ділянок Місяця, виконані ще у 1960-х рр. завдяки використанню унікальних поляриметрів, зроблених науковцями ГАО НАН України.
 |
 |
 |
Потому гості обсерваторії відвідали горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5, котрий має діаметр дзеркала 45 см. Цьому приладові вже 50 років. Його названо на честь засновника відділу фізики Сонця ГАО НАН України доктора фізико-математичних наук Ернеста Андрійовича Гуртовенка (1928–1994). Старший науковий співробітник цього відділу кандидат фізико-математичних наук Сергій Осіпов пояснив, як між собою пов’язані фізика, Сонце, клімат і астрономія. Він також розповів про те, як українські астрономи досліджують Сонце. За словами Сергія Осіпова, крім складних наукових досліджень, учені займаються вирішенням і прикладних задач, наприклад, передбаченням зміни клімату на Землі.
 |
 |
Відвідувачам обсерваторії показали також демонстраційний телескоп ГАО НАН України – рефрактор із діаметром лінзи 20 см. Зараз на ньому вже не проводять наукових досліджень, а використовують лише для аматорських спостережень зоряного неба, планет і Місяця. Розповів про цей рефрактор і провів до нього екскурсію провідний інженер лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки (астрономічної) Науково-навчального центру ГАО НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат фізико-математичних наук Георгій Ковальчук.
Після відвідин професійних присутні мали нагоду оглянути виставку аматорських телескопів, яку влаштували члени київського клубу любителів астрономії «Астрополіс».
P.S. Додатково про День телескопа в ГАО НАН України дізнавайтеся з відеосюжету програми «ТСН» телеканалу «1+1»: https://youtu.be/oKYvf-WOwtk.
За інформацією ГАО НАН України