Нещодавно на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (Випуск №36, 29 вересня – 5 жовтня 2018 року) було опубліковано статтю завідувача відділу проблем перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки промисловості НАН України кандидата технічних наук Данила Череватського, присвячену перспективам розвитку енергетики у країнах світу й Україні, зокрема.
На початку публікації вчений зазначає: «Cучасну героям культурну парадигму прийнято називати «нова нещирість» (Віктор Пелевін, «iPhuck 10», 2017 р.). Але, схоже, «нова нещирість» не меншою мірою притаманна й енергетиці того ж періоду».
Конференцію ООН з клімату (COP21), що пройшла у передмісті Парижа Ле-Бурже з 30 листопада по 12 грудня 2015 року, було визнано подією безпрецедентної політичної важливості. У своїй заяві Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель наголосила, що Паризьку угоду пам’ятатимуть як поворотний момент у кліматичній політиці. На 13 липня 2018 року її підписали 195 держав світу, 179 – ратифікували.
Основне завдання цієї угоди – утримати підвищення глобальної температури на рівні 1,5–2оС щодо показників доіндустріальної епохи.
Стратегія полягає у тому, щоб прискорити перехід до суспільства й економіки, які споживають мало вуглецевих технологій.
Тактика – прискорене переспрямування фінансових потоків від секторів із сильними викидами, особливо тих, де використовується викопне паливо, до секторів, які використовують низьковуглецеву енергію.
Докладніше про значення Паризької угоди для розвитку енергетичного сектору за безпечною для клімату траєкторією, а також перспективи її виконання читайте у публікації за посиланням: https://dt.ua/energy_market/energetika-gipsovogo-stolittya-289685_.html