30 жовтня 2018 року 90 років виповнюється Українському фізико-технічному інститутові (нині – Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», ННЦ ХФТІ). Розширене урочисте засідання науково-технічної ради установи, присвячене цій даті, відбудеться у великому конференц-залі ННЦ ХФТІ 30 жовтня 2018 року. Початок – о 14.00 год.
Привітання можна надіслати на адресу:
вул. Академічна, 1, ННЦ ХФТІ, 61108, Харків
факс: 057 335 16 88
E-mail ученого секретаря ННЦ ХФТІ: a.volobuyev@kipt.kharkov.ua
* * *
2018 рік – ювілейний для Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», від часу заснування якого виповнюється 90 років. У складі Національної академії наук України науковці й усі співробітники ННЦ ХФТІ продовжують наполегливо працювати за пріоритетними напрямами сучасної фізики і техніки. Останніми роками чимало зроблено для створення засад безпечної енергетики майбутнього. Високий рівень наукових досліджень підтверджується міжнародними рейтинговими показниками: у 2016–2018 роках ННЦ ХФТІ отримав 4 нагороди Web of Science і Scopus як найпродуктивніша наукова установа України в галузі природничих наук, у тому числі в 2018 році як абсолютний лідер науки України.
Микола Федорович Шульга,
академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України,
Генеральний директор ННЦ ХФТІ, академік НАН України
* * *
ННЦ ХФТІ: історія та досягнення
Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ, а спершу – Український ФТІ), один із найстаріших і найбільший центр фізичної науки в Україні, було створено Постановою Ради народних комісарів УСРР від 30 жовтня 1928 року з метою розвитку актуальних наукових напрямів (на той час – ядерної фізики та фізики твердого тіла). Ініціатором створення установи й першим головою її науково-технічної ради став академік А.Ф. Йоффе, а першим директором – професор (згодом – академік) І.В. Обреїмов.
 Абрам Федорович Йоффе (1880–1960) |
 Іван Васильович Обреїмов (1894–1981) |
Уже за 4 роки, 10 жовтня 1932 року, співробітники ХФТІ А.К. Вальтер, К.Д. Синельников, О.І. Лейпунський і Г.Д. Латишев одержали видатний результат – здійснили розщеплення ядра атома літію штучно прискореними протонами.
 Пам’ятний знак із нагоди штучного розщеплення атомного ядра |
У 1931 році І.В. Обреїмов і Л.В. Шубніков організували в Інституті першу в СРСР кріогенну лабораторію, в якій упродовж короткого часу було досягнуто багатьох блискучих результатів. Тут уперше в СРСР було одержано рідкі водень і гелій. Сформувалася перша у країні школа фізиків-кріогенників. Практично в цей же час талановитий фізик-теоретик, майбутній нобелівський лауреат Л.Д. Ландау, який працював у ХФТІ з 1932 по 1937 рік, створив усесвітньо відому школу теоретичної фізики. Тут відбулися перші три конференції з теоретичної фізики в СРСР і було написано перші томи курсу теоретичної фізики Ландау–Ліфшиця.
Під час виїзної сесії фізичної групи Академії наук СРСР 1937 року, що проходила в Інституті, академік С.І. Вавілов зазначив, що в ХФТІ робиться понад чверть усієї фізики в СРСР. Інститут відвідували такі видатні закордонні науковці, як Н. Бор, П. Дірак, Р. Пайерлс. У різний час тут працювали відомі радянські фізики, серед них – І.В. Курчатов, М.Є. Алексеєвський, Л.Ф. Верещагін, Є.М. Ліфшиц, І.М. Ліфшиц, А.О. Слуцкін, В.Є. Іванов, Б.І. Вєркін, О.О. Галкін, І.Я. Померанчук, А.Ф. Прихотько, О.Я. Усиков, С.Я. Брауде, Д.В. Волков, О.І. Ахієзер, О.Г. Ситенко, Б.Г. Лазарєв, Я.Б. Файнберг, В.Ф. Зеленський та багато інших.
 Л.В. Шубніков, О.І. Лейпунський, Л.Д. Ландау, П.Л. Капіца, К.Д. Синельников та інші на сходах головного корпусу УФТІ. 1935 рік |
У наступні роки в ХФТІ було розроблено й збудовано перший в СРСР трикоординатний радіолокатор. Інститут став родоначальником високовакуумної техніки в країні. На основі цієї техніки згодом розвинувся новий фізико-технологічний напрям – вакуумна металургія.
У післявоєнний період ХФТІ став одним із активних учасників робіт із використання атомної енергії в СРСР, пізніше Інститут включився в розв’язання проблеми керованого термоядерного синтезу. У ХФТІ побудовано велику кількість унікальних експериментальних установок, у тому числі низку електронних та іонних прискорювачів, сімейство термоядерних установок «Ураган», які Постановою Кабінету міністрів України віднесено до національного надбання України. У промисловість впроваджено численні нові матеріали, великі технологічні процеси й установки, зокрема, технологію виготовлення тепловидільних елементів для атомних реакторів; технологію виробництва високотемпературних нагрівачів; технологію нанесення жароміцних, твердих і надтвердих покриттів на матеріали, що працюють в агресивному середовищі; технології зміцнення металорізального інструменту та деталей машин; вакуумні прокатні стани й технологію гарячої прокатки багатошарових матеріалів у вакуумі; високочисті матеріали та сплави на їхній основі; надпровідники; композиційні вуглець-вуглецеві матеріали; малогабаритні прискорювачі заряджених частинок тощо.
 Установка для виготовлення композиційних вуглець-вуглецевих матеріалів |
У 1940–1980-х роках у ХФТІ було одержано такі видатні фундаментальні результати:
– відкрито плазмово-пучкову нестійкість;
– створено нові галузі теоретичної фізики конденсованого стану;
– сформульовано основні ідеї суперсиметрії та супергравітації.
Від 1972 року і до кінця 1991 року ХФТІ виконував функції головної організації в СРСР із координації робіт у галузі радіаційного матеріалознавства та радіаційних технологій. За великі успіхи в розвитку фізичної науки й підготовку висококваліфікованих наукових кадрів у 1967 році Інститут було нагороджено орденом Леніна, а у 1978 році – орденом Жовтневої Революції.
Традиційна характерна особливість ХФТІ – поєднання фундаментального підходу до розв’язання проблем із практичною спрямованістю робіт, а також широта виконуваних досліджень. Остання обставина відіграла важливу роль у створенні на базі ХФТІ кількох великих наукових установ (нині самостійних), зокрема, Інституту радіофізики та електроніки імені Я.О. Усикова НАН України (1955 р.) і Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України (1960 р.). Створення за ініціативою Інституту фізико-технічного факультету в Харківському державному університеті (нині – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) стало помітною віхою у вирішенні задачі підготовки фахівців для атомної галузі країни.
 Матеріалознавчий трипучковий прискорювач із зовнішнім інжектором |
Після розпаду СРСР ХФТІ активно включився в процес становлення науково-технічного комплексу України, а також у формування національної політики та відповідних інституцій у галузі атомної промисловості, ядерної енергетики, у визначення подальшої долі ядерної зброї, що дислокувалася на наших теренах, у розвиток матеріалознавства, прискорювальної техніки й нових джерел енергії для національних потреб.
 Торсатрон «Ураган-2М» |
Указом Президента України у 1993 році Інституту було надано статус першого в Україні Національного наукового центру, а Постановою Кабінету міністрів України затверджено «Програму робіт з атомної науки і техніки ННЦ ХФТІ». Відповідно до зазначеного Указу в ННЦ ХФТІ на основі наукових відділень створено: Інститут фізики плазми; Інститут фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій; Інститут плазмової електроніки і нових методів прискорення; Інститут теоретичної фізики імені О.І. Ахієзера; Інститут фізики високих енергій і ядерної фізики. Крім того, в Центрі почали функціонувати: Науково-дослідний комплекс «Прискорювач»; Науково-технічний комплекс «Ядерний паливний цикл»; Центр проектування ядерного палива і активних зон атомних реакторів; Науково-виробничий комплекс «Відновлювані джерела енергії та ресурсозберігаючі технології»; Науково-дослідний комплекс «Прискорювально-ядерні системи».
 Квазістаціонарний плазмовий прискорювач КСПП-М |
Значна частина науково-технічної діяльності ННЦ ХФТІ виконується в рамках міжнародних угод, за договорами й контрактами з понад 75 організаціями та компаніями Австрії, Бразилії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Кореї, Китаю, Нідерландів, Німеччини, Польщі, США, Франції, Швеції, Японії. Центр підтримує і розвиває співробітництво з багатьма міжнародними організаціями та науковими центрами (МАГАТЕ, ЦЕРН, Національна лабораторія імені Джефферсона (США), ОІЯД).
ННЦ ХФТІ як ядерний об’єкт перебуває під гарантіями МАГАТЕ. У рамках режиму нерозповсюдження ядерної зброї Центр працює в галузі ядерного експортного контролю через виконання наукової експертизи, а також із питань обліку, контролю й модернізації систем фізичного захисту ядерних матеріалів.
ННЦ ХФТІ публікує науковий журнал «Питання атомної науки і техніки», котрий останніми роками став одним із провідних вітчизняних наукових видань. У Центрі працюють докторантура й аспірантура. Молоді і талановиті науковці отримують додаткову фінансову допомогу.
З-поміж співробітників ННЦ ХФТІ – майже 280 кандидатів і 80 докторів наук, 11 членів Національної академії наук України. Понад 100 вчених Центру є лауреатами державних та іменних премій. Від 1992 року працівники ННЦ ХФТІ отримали 12 державних премій України в галузі науки і техніки.
Починаючи з 1981 року науковці Центру видали понад 100 монографій та підручників.
Гордістю ННЦ ХФТІ завжди були наукові школи, які з покоління в покоління передавали безцінне надбання – наукові знання і досвід. Всесвітньо відомими є школи академіків Л.Д. Ландау, К.Д. Синельникова, А.К. Вальтера, І.М. Ліфшиця, В.Є. Іванова, Б.Г. Лазарєва, О.І. Ахієзера, Я.Б. Файнберга, Д.В. Волкова. Уся вищезазначена діяльність дала змогу зберегти ці провідні наукові школи в ННЦ ХФТІ та створити привабливу атмосферу для науковців, що є необхідним для подальшого розвитку наукових і технологічних досягнень.
У 1998 році Центр було нагороджено Почесною грамотою Кабінету міністрів України, у 2001 – орденом «За трудові досягнення» IV ступеня Міжнародного відкритого рейтингу «Золота Фортуна».
2004 року ННЦ ХФТІ увійшов до складу створеного за ініціативою президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України і став головною організацією у виконанні Державної програми досліджень з ядерних і радіаційних технологій до 2010 року. Загалом у виконанні цієї програми взяло участь понад 40 академічних і галузевих організацій. Було отримано низку важливих результатів практичного значення для наукової підтримки атомної енергетики. В цілому реалізація програми послугувала істотним поштовхом для досліджень у галузі ядерної фізики й енергетики.
Щорічно ННЦ ХФТІ проводить 4–5 міжнародних конференцій з актуальних питань фізичної науки, в яких беруть участь учені з десятків країн світу.
 Підкритична збірка |
Сьогодні фахівці ННЦ ХФТІ працюють у напрямі реалізації мирних ініціатив України на Вашингтонському саміті держав 2010 року. На території Центру споруджено дослідницьку установку «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується прискорювачом електронів». Роботи фінансуються за рахунок США. Це – перша ядерна установка світового значення, розроблена за роки незалежності нашої держави спільними зусиллями українських та американських фахівців.
В ННЦ ХФТІ створено обчислювальний комплекс (ОК ННЦ ХФТІ) – як структурний елемент міжнародного й Українського академічного ГРІДу для оброблення експериментальних даних із великого адронного колайдера (ВАК). ОК ННЦ ХФТІ офіційно включено в моніторинг інфраструктури ЦЕРНу. Забезпечується необхідний якісний рівень його функціонування. Виконано великий обсяг робіт із фізичного аналізу експериментальної інформації з ВАК.
Фахівці Центру завершили роботи за проектом кваліфікації ядерного палива для України. Обґрунтовано альтернативні постачання ядерного палива фірми «Вестингауз» для українських реакторів типу ВВЕР-1000. Обґрунтовано працездатність палива в умовах роботи змішаного завантаження активної зони реакторів ВВЕР-1000. Науково-технічне супроводження експлуатації, проектування активних зон і обґрунтування безпеки роботи реакторних блоків із паливом фірми «Вестингауз» покладено на Центр проектування активних зон ННЦ ХФТІ (загальна сума контрактів – 16 млн. грн до 2020 року).
Після підписання у 2016 році Угоди між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014–2018) на базі ННЦ ХФТІ створено Національний контактний пункт Євратом-Україна задля ширшого залучення й поглиблення інтеграції українських учених і молодих науковців до європейської спільноти з ядерних досліджень, підтримки українських науково-дослідних інститутів, університетів, виробничих підприємств, малого та середнього бізнесу до участі у програмі Євратом.
 Візит представників Євратом до ННЦ ХФТІ |
За інформацією ННЦ ХФТІ