 Фото – з Facebook-сторінки «Днів науки». Автор – Вікторія Кордюк |
Як виникла ідея проводити «Дні науки» в Україні? На кого вони розраховані і хто найчастіше їх відвідує? Які заходи організатори підготували для гостей цього разу (10–11 листопада 2018 року)? Про це координатори проекту з кількох українських міст розповіли вітчизняним ЗМІ – Українському радіо «Культура» (програма «Модуль знань»), телеканалу «UA: Харків» (ранкова передача «Твій ранок») і Харківській хвилі Українського радіо (ток-шоу «Відкритий доступ»).
Гостями програми «Модуль знань» на Українському радіо «Культура» стали координатор київських заходів «Днів науки», молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров, координатор «Днів науки» в Одесі, лікар-інтерн Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, лектор науково-популярного проекту «15х4» Олександр Петренко, координатор «Днів науки» в Івано-Франківську, директор Центру міжнародного співробітництва Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу кандидат технічних наук, доцент Артур Воронич і координатор «Днів науки» у Харкові, студентка третього курсу Харківського національного медичного університету Марія Омельченко.
Ідею «Днів науки» його організатори – молоді вчені Національної академії наук України – запозичили з європейського досвіду проведення науково-популярних заходів, говорить Сергій Гончаров: «В усіх цивілізованих країнах учені вважають своїм обов’язком звітувати перед суспільством про те, чим займаються і, відповідно, на що витрачають гроші платників податків. Це по-перше. А по-друге, в такий спосіб вони популяризують свою діяльність і здійснюють щось на кшталт рекрутингу нових кадрів, тобто зацікавлюють наукою людей, які, можливо, захочуть у майбутньому присвятити себе їй. Бо, на жаль, науковий фах зазвичай не дуже популярний серед населення. На започаткування «Днів науки» нас наштовхнуло також те, що саме 5 років тому в Україну прийшли «Наукові пікніки». Це – польський формат, що передбачає популяризацію здобутків науки у вигляді інтерактивних заходів, які відбуваються просто неба і зосереджуються на одній великій локації, наприклад у парку чи на майдані. Ми ж вирішили організувати заходи на кількох локаціях. Хоча вперше вони пройшли у стінах лиш однієї установи – Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. До речі, кількість відвідувачів нас тоді приємно здивувала. Ми не очікували, що їх буде так багато – для першого разу. З іншого боку, чимало киян досі не знають, де розташовується і чим займається наш інститут і хто такий академік Олександр Богомолець, на честь якого названо вулицю, академічну установу і Національний медичний університет у Києві. Нагадаю, що це – наш видатний учений, який заснував вітчизняну наукову школу патофізіології, а також геронтології та онкології. Він винайшов метод консервування крові, що врятував дуже багато життів під час Другої світової війни. Крім того, академік Олександр Богомолець очолював Національну академію наук України у 1930–1946 роках».
За словами Сергія Гончарова, кількість відвідувачів «Днів науки» важко передбачити – це нерідко залежить від погодних умов. «Судячи з того, наскільки активно в соціальних мережах поширюється інформація про наші події, гостей має бути більше, ніж у всі попередні роки. Аудиторія «Днів науки» строката, проте її левову частку складають старшокласники, студенти і молодь у перші роки після закінчення університету. Якщо ж точніше, то, за нашим опитуванням, вікова група науково-популярних заходів – це переважно люди від 12-14 до 35-40 років. Великий сегмент – молодь, яка приводить на «Дні науки» своїх дітей. Хоча діти – це здебільшого привід, насправді ж дорослі цікавляться тим, що ми розповідаємо і показуємо, нітрохи не менше. Серед постійних шанувальників наших подій є, звичайно, і люди похилого віку. Є й такі відвідувачі, які бували у нас дітьми, а тепер уже самі допомагають, волонтерять».
Відповідаючи на запитання ведучої про те, як формується перелік учасників «Днів науки», Сергій Гончаров зазначив, що щороку організатори пропонують усім охочим заповнити онлайн-анкету і долучитися до команди проекту. Передбачено можливість як колективної (для всієї наукової установи, закладу вищої освіти, музею тощо), так і індивідуальної (для окремих дослідників) участі у заходах. До остаточного переліку учасників потрапляють лише ті заявники, кандидатури яких схвалить експертна група «Днів науки»: декому відмовляють одразу, декого просять допрацювати пропоновану програму. «Цієї осені у Києві ми, однак, застосували інший підхід: оскільки проект відзначає 5-річний ювілей, ми вирішили самі звернутися до найкращих лекторів і демонстраторів із проханням виступити на наших заходах. Ми намагались обрати всі найкращі й найцікавіші теми», – зауважує науковець.
Усі заходи «Днів науки» безкоштовні, а вхід на всі локації – вільний, за винятком кількох екскурсій, кількість відвідувачів яких є обмеженою. Тому для цих подій було запроваджено онлайн-реєстрацію. «Вікових обмежень у нас теж немає. Запрошуємо всіх – малих і літніх, дітей і їхніх батьків. Якщо прийдете до нас сумними – підете веселими», – запевнив Сергій Гончаров і коротко анонсував головні київські події, заплановані в межах осінніх «Днів науки – 2018».
В Інституті молекулярної біології і генетики НАН України (Київ, вул. Академіка Заболотного, 150) можна буде послухати лекції з фізики, генетики, генної інженерії. Одна з них присвячуватиметься, зокрема, науковим результатам, відзначеним цьогорічною Нобелівською премією в галузі хімії, а також відкриттю перших ферментів та еволюції ферментів. Крім лекторію, на відвідувачів чекатимуть кілька демонстрацій. Наприклад, із фарбування за Грамом – специфічного фарбування мікроорганізмів, яке застосовується під час біологічних і медичних досліджень (звідси й розрізнення так званих Грам-позитивних і Грам-негативних бактерій). На другій демонстрації гостям «Днів науки» пропонуватимуть оглянути генно модифіковані організми, на третій – навчать виділяти ДНК із бананів і яблук.
Чимало чудових лекцій і демонстрацій заплановано в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Першу лекцію – про цьогорічну Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини, про імунітет і пухлини – прочитає старший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології цієї академічної наукової установи кандидат медичних наук Василь Нагібін. У лекції аспірантки Інституту імені О.О. Богомольця НАН України Наталії Штефан ітиметься про мозок і музику. З неї слухачі дізнаються про те, які ділянки головного мозку відповідають за сприйняття звуків і як за допомогою музики й танців медики реабілітують своїх пацієнтів. Завідувач відділу сенсорної сигналізації цього ж інституту доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко розповість про особливості взаємодії між нейронами на клітинному рівні. Серед лекторів будуть і вчені з інших установ і закладів. Так, впливові глобального потепління на антарктичних китів і нашій антарктичній станції «Академік Вернадський» присвячуватиметься лекція морського зоолога, української полярниці, наукового співробітника відділу медико-біологічних досліджень Національного антарктичного наукового центру МОН України й співробітник Українського наукового центру екології моря Оксани Савенко. Актуальну тему громадського життя – економічне підґрунтя політичних обіцянок – проаналізує завідувач кафедри менеджменту та міжнародного бізнесу Українсько-американського університету Конкордія доктор економічних наук Любов Жарова. Завідувач відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України член-кореспондент Олександр Марченко розповість про різні методи фізичних досліджень (зокрема мікроскопію) і про те, що можна побачити в наномасштабі.
Демонстрації підготували співробітники кафедри біотехнології Національного авіаційного університету й Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Але академічну установу представлятимуть також дві лекції: про 6 маловідомих фактів із життя Василя Стуса розповість молодший науковий співробітник сектор слов’янських літератур кандидат філологічних наук Тетяна Михайлова, а про науку та студентське життя в західноєвропейській літературі – керівник Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева.
Співробітники кафедри біотехнології Національного авіаційного університету, які проведуть демонстрації в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, показуватимуть культури рослин (квасолі, гібіскусу, каштану тощо) in vitro (у пробірках), а також клітини крові під мікроскопом. Крім того, від фахівців цього закладу вищої освіти відвідувачі дізнаються про еволюцію рослин і про антибіотики.
Уперше участь у «Днях науки» візьме Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Там гостям запропонують оглянути експонати (зокрема, європейської колекції) під час двох тематичних екскурсій «Мистецтво, наука, музей» і «Забути не можна повернутися: де ставити крапку?». «Ми запросили цей музей до участі, а він погодився долучитися, що дуже тішить. Сподіваємося продовжити плідну співпрацю в майбутньому», – зауважує Сергій Гончаров.
А от щоб потрапити на заходи до Астрономічної обсерваторії (між іншим, найстарішої в українській столиці) й Астрономічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, потрібно вийти з дому трохи завчасно і бути уважним, наголошує Сергій Гончаров. Адреса Обсерваторії: Київ, вул. Обсерваторна, 3, але це досить умовне місце розташування – насправді воно відхиляється від вулиці досить суттєво. Аби дістатися туди, слід від Львівської площі спуститися вулицею Бульварно-Кудрявською та перед будівлею Президії Національної академії мистецтв України повернути праворуч. Тому, хто краще знає цю місцевість, може допомогти додатковий орієнтир: Обсерваторія і Музей розташовуються приблизно посередині між Інститутом травматології та ортопедії й Інститутом урології Національної академії медичних наук України. «Обсерваторія – постійний учасник «Днів науки», нас там завжди радо приймають і завжди проводять надзвичайно цікаві лекції та екскурсії. Так буде і цього разу», – запевняє координатор київських заходів проекту.
Особисто познайомитися та поспілкуватися з науковцями можна буде і на факультеті ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ, вул. Полковника Потєхіна, 16, ветеринарний корпус), де теж пройдуть лекції та екскурсії.
Демонстрації, присвячені грибам, водоростям та евглені зеленій, чекатимуть на гостей в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України, що на вулиці Терещенківській, 2.
11 листопада насичений різними цікавинками лекторій пройде в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України (адреса: Київ, вул. Б. Хмельницького, 15; вхід – із вулиці Терещенківської).
Нарешті, на цокольному поверсі Національного науково-природничого музею НАН України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 15), де розташовується Археологічний музей Інституту археології НАН України, вітчизняні археологи проведуть кілька демонстрацій і прочитають три захопливі лекції про історичне минуле й артефакти, які по ньому залишилися.
Програма київських заходів «Днів науки»:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Kyiv.pdf
Телефоном до ефіру долучилися також координатори «Днів науки» з Одеси, Івано-Франківська й Харкова. Одеський представник проекту Олександр Петренко розповів, що пізнавальні вихідні в перлині біля моря розпочнуться в суботу, 10 листопада, науково-технічним ранком, який триватиме з 10.00 до 13.00 год. у Науково-дослідному інституті «Астрономічна обсерваторія» Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Там же триватиме наукова виставка, а з 15.00 до 21.00 год. в Impact Hub Odessa пройде вечірній лекторій з біомедицини. Ще один вечірній лекторій триватиме в неділю, 11 листопада: він розпочнеться о 17.00 і закінчиться о 21.00 год. Крім кандидат біологічних наук Оксани Савенко, яка, розповідаючи про об’єкт своїх досліджень, цього вікенду встигне виступити на «Днях науки» як у Києві, так і в Одесі, на лекторій завітають двоє космічних активістів: співзасновниця проекту «Білка і Стрілка» Марія Яроцька пояснить, яким є державне регулювання космічної сфери в Україні та світі і які стартапи працюють у цій галузі, а її напарник Дмитро Костенко розповість про конструювання сучасних двигунів для космічних апаратів.
Програму одеських заходів «Днів науки» шукайте за посиланням:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Odesa.pdf
Facebook-сторінка:
https://www.facebook.com/events/250061042310646/
Інформацією про те, як підготувався до свята науки Івано-Франківськ, поділився місцевий координатор проекту Артур Воронич. За його словами, цими вихідними там заплановано провести низку демонстрацій, майстер-класів, а також екскурсій до наукового музею в науковому містечку «Нова енергія», розташованому на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15). Організатори запрошують відвідати кріошоу «Шостий елемент» і на власні очі побачити досліди з використанням рідкого азоту. Під час майстер-класів випаде нагода ближче познайомитися з архітектурою та дизайном: наймолодші гості «Днів науки» навчаться основ конструювання споруд на прикладі найпростіших підручних засобів (наприклад, продуктів харчування). Інший майстер-клас присвячуватиметься мові програмування «SCRATCH». Крім того, діятиме локація «Прикладна наука»: там триватимуть фізичні й хімічні досліди, долучитися до яких зможуть усі охочі (без обмежень за віком).
Програма івано-франківських заходів «Днів науки»:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Frankivsk.pdf
Facebook-сторінка:
https://www.facebook.com/events/1141620445990406/
Із програмою «Днів науки» в Харкові познайомила координатора харківських «Днів науки» Марія Омельченко. Заходи відбуватимуться і в суботу, і в неділю – на двох локаціях, розташованих просто у центрі міста: Харківській державній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка (найбільшій харківській книгозбірні) та науково-популяризаційного майданчику «Вільний університет Майдан-Моніторинг» («ВУММ»). У суботу проект розгорнеться в бібліотеці та працюватиме з 09.30 до 17.00 год., у неділю – на обох локаціях (у бібліотеці – з 11.00 до 18.00 год., на майданчику «ВУММ» – з 13.00 год.). Учасники – 8 лекторів і три команди фахівців, які проведуть майстер-класи (разом із волонтерами – це близько 70 осіб). Тематика лекцій охопить історію крізь призму реклами, детінізацію національної економіки, запобігання дитячому насильству, інфекційні захворювання та необхідність вакцинації, дискримінацію і толерантність, особливості будівництва в космосі, штучне запліднення тощо. Під час майстер-класів гості харківських «Днів науки» навчаться виділяти ДНК із банана, надавати першу домедичну допомогу та сортувати сміття. «Особливо радію з того, що в нас буде лекція про вакцинацію, – підкреслила Марія Омельченко в інтерв’ю телеканалу «UA: Харків», – бо в Україні з цим зараз величезні проблеми, сформувався цілий антивакцинаторський рух і дуже багато людей зараз не щеплено. Фактично, ми стоїмо на порозі епідемії дифтерії, це реальна загроза для населення через відсутність колективного імунітету. Крім того, це – перешкода на шляху євроінтеграції».
Гостем телестудії в Харкові став і один із лекторів, учений-матеріалознавець, асистент кафедри агрологістики та управління ланцюгами постачань Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка кандидат технічних наук Олександр Бурлака. «Якщо ми хочемо в майбутньому розселитися за межі нашої планети і жити деінде, то маємо навчитися будувати в космосі, – пояснює він тему актуальність лекції, яку прочитає на «Днях науки». – Це потрібно для відмежування нас від позаземного середовища, яке є не придатним для нашого існування. Взагалі в космосі можна будувати багато чого. Доведеться переробляти і використовувати будівельний матеріал з інших небесних тіл, наприклад, породи з Місяця, Марса й інших кам’янистих планет. Перш за все, потрібно буде зводити комплексне житло, тобто перейти від розсіяної до концентрованої інфраструктури: все найнеобхідніше має зосереджуватися в одній будівлі, вона повинна стати цілком автономною (автономними мають стати система пожежогасіння, постачання води та кисню, виробництво продуктів харчування тощо). Потрібні також нові транспортні технології. Це дуже складна, але й дуже цікава тема – нею зараз досить активно займаються у світі, зокрема в Японії». За словами Олександра Бурлаки, частина його лекції присвячуватиметься автоматизації будівництва та тривимірному друкові. «Кожен вихід на поверхню космічної станції або небесного тіла – це великий ризик, і великі грошові витрати. Тому, гадаю, все, що може бути автоматизовано в космічному будівництві, буде автоматизовано, зокрема зведення стін. Сьогодні будівельні 3D-принтери – це вже не фантастика. Їх уже навіть серійно випускають. Щоправда, на Землі вони стикаються з конкурентами – традиційними технологіями, такими як монолітне та збірне будівництво. У космосі ж вони, безумовно, будуть затребуваними і працюватимуть як із бетоном, так і, ймовірно, з розжареними породами», – говорить гість передачі.
Програма харківських заходів «Днів науки»:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Kharkiv.pdf
Facebook-сторінка:
https://www.facebook.com/events/743228369369692/
Програма житомирських заходів «Днів науки»:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Zhytomyr.pdf
Facebook-сторінка:
https://www.facebook.com/events/169476090666352/
Програма львівських заходів «Днів науки»:
https://dni-nauky.in.ua/programmes/Programme_2018_Lviv.pdf
Facebook-сторінка:
https://www.facebook.com/events/1860112187377695/
ЗАГАЛЬНИЙ ПРЕС-АНОНС:
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=4343
* * *
Посилання на інтерв’ю
Українському радіо «Культура»
Телеканалу «UA: Харків»
Харківській хвилі Українського радіо