Нещодавно з нагоди 100-річчя Національної академії наук України на сторінках газети «День» вийшла стаття голови Північно-східного наукового центру НАН України та МОН України академіка В.П. Семиноженка.
У публікації автор порушує низку важливих питань, пов’язаних із нинішнім функціонуванням і майбутнім розвитком Академії.
«На європейських і світових самітах ставляться завдання з побудови національних інноваційних систем, подолання технологічної нерівності, забезпечення сталого розвитку і побудови «суспільства, заснованого на знаннях та інноваціях». Звідси й пріоритетна увага до технологій та інновацій, а відповідно — до науки й учених, без яких вона не може розвиватися.
У критикованій багатьма радянській мобілізаційній моделі господарювання питанням наукового забезпечення економіки і політики справді приділялась підвищена увага. Академія наук СРСР і наша українська академія мали пріоритетне становище не лише як державні інститути, але і як засадничий чинник науково-технічного й економічного прогресу.
Сьогодні ж такого становища в Академії і такого ставлення до неї з боку держави немає. Чи буде вона затребувана, як ми того хочемо, надалі? Чи буде спроможна вирішувати проблеми нового рівня складності? Слід сказати відверто: в цьому є сумніви і численні приводи для песимізму. Про що можна говорити, якщо на 2019 рік передбачено фінансування науки із загального фонду Держбюджету на рівні 0,16% ВВП (для порівняння — 2004 року, коли писалася стаття, цей показник становив 0,4%), капіталовкладення в науку — на мінімальному рівні, спостерігається кричущий відтік наукових кадрів тощо», – зазначає академік В.П. Семиноженко.
Учений виокремлює чотири основних завдання, які потребують вирішення та пов’язані, по-перше, з темою реформування НАН України, по-друге, необхідністю вироблення адекватної в плані змісту концепції реформ, по-третє, модернізацією нормативної бази, яка б дозволяла знайти нові точки дотику діяльності Академії з реальною економікою, по-четверте, диференціацією підходів до фінансування і вирішення основних проблем у рамках «точно-природничого» і «гуманітарного» крила НАН України.
Автор статті також наголошує на важливості проведення відповідної державної науково-технічної політики, яка б забезпечувала зустрічний рух науки і держави:«Держава повинна чітко сформулювати своє «замовлення на науку» і визначитися зі стратегією розвитку. Тільки не в плані гасел, а в плані конкретних масштабних проектів на 5-, 10-, 20-річну перспективу. А наука у свою чергу повинна допомогти державі у виробленні пріоритетів, їх підтримці, в розробці і легітимації ключових державних рішень. Тоді з’являться і взаємні зобов’язання, і взаємна підтримка, і, головне —результат».
Докладно читайте у повній версії статті на офіційному інтернет-сайті газети «День»: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/do-100-richchya-nacionalnoyi-akademiyi-nauk-ukrayiny