4 травня 2019 року Києвом уже втретє пройде Марш за науку. Про те, хто і з якою метою організує цей захід, в ефірі програми «РанокПро» радіостанції «UA: Радіо Промінь» розповів співкоординатор Маршу, співкоординатор науково-популярного проекту «Дні науки», молодший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.
«Науковців в Україні дуже мало, і з кожним роком їх стає дедалі менше. Фінансування наукової сфери постійно урізається, а процес її реформування гальмується. Науковці ж вимагають пришвидшення цієї реформи, вони є людьми адекватними і готові до змін. Кілька років тому переважна більшість, гадаю, розуміла, що потрібно реформувати поліцію та армію. І гроші на це в країні знайшлися. Про науку ж згадують зазвичай раз на рік, коли в Парламенті ухвалюється закон про держбюджет. До речі, дуже показово, що про науку майже не йшлося під час нещодавньої президентської виборчої кампанії.
Крім того, Уряд, зокрема Міністерство освіти і науки, зволікає з повноцінною імплементацією Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», прийнятого ще 2015 року, в якому прописано як основні кроки реформи науки, так і обсягти базового фінансування галузі. Цей документ далеко не ідеальний і не все в ньому влаштовує вітчизняну наукову громадськість, але він є компромісним, і краще мати хоча б такий закон, ніж не мати жодного. Тобто нашій науці дуже важко реформуватись, особливо якщо врахувати, що, по-перше, реформа багато в чому залежить не від неї самої, а по-друге, держава не виділяє на реформу необхідні кошти. На жаль, нерідко спроби діалогу з владою мають вигляд монологу з нашого боку. Та ми не полишаємо сподівань на те, що одного разу науковців збереться настільки критична маса, що можновладці вже не зможуть знехтувати їхніми вимогами.
Все це відбувається на тлі масового порушення принципів академічної доброчесності та поширення псевдонауки. Тож ми виходимо на вулиці, щоб зробити ці проблеми видимими, щоб привернути до них увагу наших громадян. Адже якщо так триватиме й далі, то, врешті-решт, усе, чим ми зможемо пишатися, це, наприклад, найбільший у світі вареник, – пояснив учений задум цьогорічного українського Маршу за науку, котрий, як і в попередні роки, відбудеться в рамках міжнародної ініціативи «March for Science» із головною локацією у Нью-Йорку (США). –
В організації Маршу в Києві задіяно велику команду. Ми довго думали над гаслом. Цього року воно має назву «Україна без науки». Це, звичайно, досить песимістично, зате повинно максимально яскраво підкреслити драматизм нинішньої ситуації і те, що з нами може статися невдовзі, якщо продовжувати ігнорувати проблеми науки й науковців. Ми переконані ще й у тому, що не можна працювати тільки на «тут і тепер», неприпустимо виключно латати дірки в судні, коли воно вже на плаву, а потрібно займатися також перспективою, майбутнім. А успішного майбутнього без науки не буває.
Так, Україна відома багатьма своїми цікавими стартапами. Але стартап можна організувати тоді, коли є нові технології, а їх неможливо створити без фундаментальних наукових досліджень, які часто тривають роками і навіть десятиліттями. До того ж, ученим, які займаються такими дослідженнями, як правило, заздалегідь не відомо, чи матиме їхня робота якийсь практичний ефект, і якщо матиме – то який саме».
За словами Сергія Гончарова, Марш за науку покликаний також згуртувати українське наукове середовище та його прихильників: «Науковець рідко знає про те, що відбувається в сусідній лабораторії його ж власного інституту, ще менше – про те, чим займаються в іншому інституті, й зовсім мало про колег з інших галузей, особливо якщо ці галузі не дотичні до його досліджень. Такі заходи, як, скажімо, Марш за науку або «Дні науки», або «Наукові пікніки» тощо, дають науковцям із різних галузей можливість познайомитися й позбутися стереотипів одні щодо інших (особливо це стосується природничників і гуманітаріїв). Це також хороша нагода ближче познайомити з наукою і науковцями людей з інших сфер діяльності, а також, що надзвичайно важливо, дітей і підлітків, деякі з яких – і я особисто знаю кількох таких – обирають потім науку своїм майбутнім фахом. Нехай далеко не всі з них вступають до аспірантури і будують наукову кар’єру, але вони залишаються симпатиками і друзями науки та в подальшому підтримують її, в тому числі фінансово, за що ми їм дуже вдячні.
Марш за науку відбувається лише раз на рік, тоді як своєрідний «марш проти науки» – цілорічно. В нашому суспільстві, на жаль, чимало людей цілеспрямовано поширюють антинаукові погляди. Це й антивакцинатори, і прихильники гомеопатії, і люди, які досі вважають, що Земля пласка, і ті, що заперечують глобальне потепління. З огляду на це, ми ще більше потребуємо науки, бо тільки справжні фахівці, справжні вчені допоможуть нам відрізнити правду від обману. Запрошуємо на Марш за науку всіх охочих. Прийти до нас може кожен, головне – прийти в доброму гуморі».
Нагадаємо, суботня наукова хода розпочнеться о 14.00 год. від пам’ятника Кобзареві в київському Парку імені Тараса Шевченка. Деталі – за посиланням: https://www.facebook.com/events/942395159424817/.
Відеозапис радіоінтерв’ю