Учасників колоквіуму привітали голова організаційного комітету, директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент Анатолій Єрмоленко, директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України доктор історичних наук Георгій Папакін, заступник декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Сергій Руденко.
У рамках конференції відбулась також презентація другого номеру журналу «Ucrainica Mediaevalia» та науково-популярного часопису «Наука і суспільство».
Великий інтерес в учасників викликали такі виступи:
– Сергія Руденка, який поділився досвідом формування англомовного корпусу історії української філософії в освітніх практиках Київського національного університету;
– старшого наукового співробітника відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктора філософських наук Сергія Йосипенко, який проаналізував питання оцінки рецепції та впливу філософів та їх ідей в історії філософії;
– а також Георгія Папакіна, котрий висвітлив особливості роботи з міфом та поезією як історичними джерелами в працях Омеляна Пріцака.
Ще одна серія доповідей стосувалась рецепцій арістотелізму в українських середньовічних та ранньомодерних першоджерелах, а також раціоналістичної традиції в українській філософії минулих часів. Науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Микола Симчич охарактеризував ці рецепції у філософських курсах києво-могилянських професорів, а також запропонував низку методологічних аргументів щодо ідентифікації тих чи інших текстів як таких, що вміщують засади арістотелізму. Старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Ярослава Стратій присвятила свою доповідь ретельному аналізу інтерпретації Аристотелевого визначення душі у трактатах «Про душу» Касіяна Саковича й Інокентія Ґізеля, обґрунтувавши тезу про зміну базових установок, на яких будували свої вчення про душу обидва мислителі: а саме про перехід від опори на візантійських отців церкви (К. Сакович) до активного використання надбання другої схоластики (І. Ґізель). Володимир Співак, у свою чергу, розкрив специфіку використання філософських ідей Аристотеля Антонієм Радивиловським у власних проповідях. Доцент кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філософських наук Олександр Сарапін присвятив свій виступ раціоналістичним тенденціям українського социніанства.
 |
Зрештою, активне обговорення викликала доповідь старшого наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидата філософських наук Євгена Мулярчука «Ідея покликання людини у соціально-орієнтованих релігійних рухах в Україні та Європі: реформаційне християнство та хасидизм».
Як і в попередні роки, захід відбувся на високому науковому рівні й збагатив історико-філософську галузь низкою інноваційних ідей.
Докладніша інформація – за посиланням:
https://www.facebook.com/institutumphilosophiaekijoviensis/posts/2846195042122212?__tn__=K-R
За інформацією Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України