9 жовтня 2019 року під головуванням першого віце-президента Національної академії наук України академіка Антона Наумовця відбулося чергове засідання Президії НАН України.
 Академік Антон Наумовець, академік Вячеслав Богданов, академік Анатолій Загородній, академік Вячеслав Кошечко (зліва направо) |
Учасники зібрання заслухали дві наукові доповіді.
Із теми «Прогресивні технології спікання матеріалів у електромагнітних полях» виступив заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Рагуля.
 Заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича член-кореспондент НАН України Андрій Рагуля |
У своїй доповіді Андрій Рагуля висвітлив важливі результати наукових досліджень процесів спікання у електромагнітному полі та розробок зі створення передових ефективних методів для виготовлення керамічних і металокерамічних матеріалів й виробів складної форми як для цивільної і військової техніки.
Актуальність досліджень з цього напряму обумовлена стрімким розвитком світового тренду – розробленням нових порошкових технологій спікання у електромагнітних полях, які є більш економічними і швидкісними порівняно з методами гарячого пресування та вільного спікання.
В Україні у співпраці із закордонними фахівцями, протягом 20 років проводились фундаментальні дослідження електроспікання, моделювання цих процесів на мікро-, мезо- і макрорівнях, а також створювалися технології виробництва керамічних і металокерамічних виробів.
Зокрема, в Інституті проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича досягнуто значних успіхів та вагомих результатів у дослідженнях з цих напрямів. Так, з використанням методу електроспікання вдалося отримати щільні тугоплавкі матеріали і композити, оптично прозорі вікна для ракет системи протиповітряної оборони, наноструктурні керамічні матеріали для різального інструменту.
Проведені в Інституті фундаментальні і прикладні дослідження відкрили перспективу створення в Україні дослідно-промислового і серійного виробництва керамічних та металокерамічних виробів складної форми найпрогресивнішими методами спікання у електромагнітних полях.
Завдяки цим роботам створено можливості для вирішення вітчизняними підприємствами актуальної проблеми імпортозаміщення комплектуючих.
Крім цього, конкурентною перевагою зазначеного методу для виготовлення багатьох керамічних і металокерамічних виробів є можливість створення на його основі високопродуктивних автоматичних технологічних систем.
В обговоренні доповіді члена-кореспондента НАН України Андрія Рагулі виступили завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України член-кореспондент НАН України Тетяна Пріхна, завідувач відділу Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Штерн, завідувач відділу Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» кандидат технічних наук Валерій Соболь та заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Леонід Лобанов.
Із теми
«Початок Другої світової війни та Україна в сучасному науковому дискурсі» виступив завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України доктор історичних наук
Олександр Лисенко.
 Завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України доктор історичних наук Олександр Лисенко |
Тема Другої світової війни не втрачає своєї актуальності, адже її політичні, соціокультурні, економічні, демографічні наслідки відчуваються й донині.
Фахівці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України зробили вагомий внесок у дослідження відповідної проблематики.
Упродовж останніх років науковцями Інституту опубліковано ряд колективних монографій, а саме: «Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943-1944 рр.» (відповідальний редактор О.Лисенко), «Донбас 1943–1950 років: Відновлення промислової і транспортної інфраструктури» (І.Вєтров, О.Лисенко, Т.Шелейко), «Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі» (О.Лисенко, О.Удод, В.Ричка та ін.); збірники документів: «Діти війни. Kinder des Krieges: [спогади очевидців з України та Німеччини]; «Забуті жертви. Вінниччина в роки нацистської окупації 1941–1944 рр. Збірник документів»; брошуру «Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів «Родинна пам’ять» (автори-упорядники М.Гузе, Л.Даниленко, Т.Пастушенко та ін.), випуски періодичного наукового видання «Сторінки воєнної історії України», бібліографічні покажчики, аналітичні записки тощо.
Крім того, спільними зусиллями науковців Інституту і Національного музею історії України в Другій світовій війні здійснюється регулярний випуск електронного фахового квартальника «Військово-історичний меридіан».
Також Відділ активно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, навчальними закладами, музейними установами. У рамках цієї співпраці реалізуються дослідницькі, видавничі, музейні, просвітницькі акції.
Фахівці Інституту ввели в науковий обіг значний масив нових архівних матеріалів і документів, усноісторичних та ілюстративних джерел. Систематизація та всебічний аналіз джерельної бази уможливили з’ясування важливих особливостей, тенденцій формування рівнів взаємодії держави – суспільства – особи у період глобального воєнного конфлікту на території України, дозволили реконструювати складні й суперечливі аспекти протистояння та співпраці населення окупованих територій з окупаційною владою, більш ґрунтовно розкрити значення національно-визвольного руху в Україні як важливої складової антинацистського руху Опору в Європі.
В обговоренні доповіді Олексндра Лисенка виступили декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, доктор історичних наук, професор Олександр Потильчак, директор Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко та директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій.
Присутні розглянули також низку
кадрових і поточних питань.
 Академік Сергій Пирожков, академік Володимир Горбулін, академік Антон Наумовець, академік Вячеслав Богданов, академік Анатолій Загородній, академік Вячеслав Кошечко (зліва-направо) |
Додаткову інформацію про цей захід буде розміщено у пресрелізі розділу «Засідання Президії НАН України» офіційного вебсайту НАН України.
Фото: Прес-служба НАН України