Семінар діятиме на постійній основі на громадських засадах і є заходом, який включає теоретичні лекції і доповіді учасників та запрошених науковців, а також практичні заняття для студентів, аспірантів й фахівців. Тематика семінару охоплює дисципліни біологічної археології, зокрема фізичну антропологію, археозоологію, археоботаніку, остеоархеологію, археотанатологію тощо.
Заняття та лекції відбуваються в Інституті археології з періодичністю один раз на тиждень. Раз на місяць передбачається проведення теоретичної лекції за тематикою семінару. Програма лекцій, занять та заходів буде розміщена на сторінці семінару.
Завданнями семінару є: підготовка молодих кадрів, поширення класичних та розвиток нових міждисциплінарних методик, обмін досвідом та ідеями між науковцями різних галузей науки та різних поколінь, інтенсифікація і розширення можливостей палеоекологічних, палеоантропологічних, палеопатологічних, палеоботанічних та новітніх інформаційних підходів до комплексних досліджень давньої історії. Одним із завдань семінару є участь співробітників та учасників семінару у підготовці, розробці та виконанні міжнародних та вітчизняних наукових проектів.
Основні напрямки роботи семінару:
– Археотанатологія. Первинний аналіз поховального контексту. Тафономія. Постпоховальне середовище та вплив природних та антропогенних факторів на збереженість антропологічного матеріалу;
– Біологія кісткової тканини. Анатомія опорно-рухової системи;
– Кремації. Методики та можливості дослідження спалених решток людей та тварин;
– Диференціація кісткових решток людини та тварини. Методики палеоантропології та палеозоології;
– Визначення статі та віку людини. Палеодемографічні реконструкції;
– Класичні методики палеоантропології – краніометрія і краніоскопія, статистична обробка даних та можливості реконструкції етнічного складу населення;
– Остеометрія та остеоскопія. Методики виміру та дослідження кісток посткраніального скелету з метою реконструкції фізичного типу, професійної та побутової діяльності давньої та історичної людини;
– Методики та можливості палеопатологічних реконструкцій;
– Хвороби в історії;
– Палеодієти. Класичні та новітні методики дослідження;
– Палеоекологія. Давня людина в екологічному контексті. Взаємодія людини та природного середовища у минулому;
– Археогенетика, палеопротеоміка, ізотопний аналіз та інші біохімічні та біофізичні методи в антропології та біоархеології;
– Можливе також поповнення та розширення тематики (в рамках дисципліни).
У рамках семінару передбачається проведення сезонних антропологічних шкіл, короткотривалих тематичних семінарів, воркшопів.
Організаційний комітет семінару:
– старший науковий співробітник відділу біоархеології ІА НАН України кандидат історичних наук Олександра Козак – керівник семінару;
– завідувач відділу біоархеології ІА НАН України кандидат історичних наук Інна Потєхіна;
– вчений секретар відділу біоархеології ІА НАН України кандидат історичних наук Тетяна Слободян.
За інформацією Інституті археології НАН України