Автор статті відзначає: «Як інструмент розвитку стартапів, запуску успішних інноваційних бізнесів, створених на базі розробок наукових установ і закладів вищої освіти (ЗВО), пропонується впровадити систему «"Інноваційного ліфта": від школи до Європи», засновану на методології Lean startup, з її органічними складовими — бізнес-студіями (на рівні шкіл), бізнес-інкубаторами та науковими парками (на рівні наукових установ і ЗВО), українськими індустріальними парками (ІП) та європейськими технопарками. (..) Ідея «інноваційного ліфта» полягає в тому, щоб створити систему наскрізної підтримки (фінансової, організаційної, інформаційної) підприємницьких здібностей та ініціатив населення в середовищі відповідних інноваційних структур по всьому інноваційному ланцюжку створення доданої вартості — від ідеї до етапу серійного виробництва та виходу на ринок.
Ірина Підоричева розглядає такі інноваційні структури: бізнес-студії, бізнес-інкубатори, наукові парки, індустріальні парки.
Наукові парки є третім етапом «інноваційного ліфту»: «Відповідно до законодавства вони створюються на базі наукових установ/закладів вищої освіти і здатні запустити інноваційні бізнеси завдяки концентрації в одному місці всіх задіяних учасників, які мають знання та досвід, взаємодіють і підтримують ділові зв'язки, навчаються один у одного, намагаються досягти успіху в своїй сфері та допомагають у цьому іншим. Наукові парки надають підтримку з пошуку потенційних інвесторів, просування продукту на ринок і залучення дедалі більшої кількості споживачів. На відміну від багатьох інших країн, в Україні достатньо легко створити науковий парк (за даними МОН України, нині в країні зареєстровано 26 наукових парків). Складніше забезпечити його реальну діяльність (а не формальне існування) при існуючій законодавчій і регуляторній базі, нинішньому стані економіки та наявних фінансових можливостях держави і приватного сектора. Але успішні приклади все ж таки є, серед них: Науковий парк «Київська політехніка», Корпорація «Науковий парк "Київський університет імені Тараса Шевченка», ТОВ «Науковий парк Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"», ТОВ «Науковий парк "Ужгородський національний університет"», ТОВ «Науковий парк Одеського політехнічного університету», Науковий парк Миколаївського національного аграрного університету «Агроперспектива» та інші, які мають позитивні результати діяльності».
Учена пояснює: «Для нас питання має полягати не в тому, як зупинити виїзд українців до інших країн для здобуття освіти та отримання кращих умов працевлаштування, а в тому, як створити в країні таке середовище, щоб висококваліфіковані фахівці поверталися з покращеними знаннями, креативними ідеями, налагодженими партнерськими зв'язками з європейськими колегами та вкладали їх у розвиток українського суспільства та економіки. Це лише збагатить Україну у довгостроковій перспективі. У цьому плані концепція «ліфта» є дійсно важливою. Головна проблема реалізації такого сценарію — ставлення можновладців до громадян, які їм не потрібні. Показовий приклад — історія з дівчинкою Лією Мотречко (див. DT.UA №29 від 27 липня 2019 р.), яка навіть після байдужого ставлення з боку представників місцевої та центральної влади не втрачає надії повернутися в Україну з отриманим багажем знань і вкласти їх у розвиток рідної Батьківщини. Сподіватимемося, що її бажання не зміниться з роками та досвідом».
На підсумок, Ірина Підоричева перелічує переваги для України впровадження системи «"Інноваційного ліфта": від школи до Європи»:
— «дає можливість впровадити новий інструмент системного розвитку стартапів, який враховує сучасну методологію та практичний досвід їх створення у світі, тенденції освітньої та трудової міграції в Україні, передбачає розвиток широкої кооперації та співробітництва ЗВО, наукових установ, МСП і стартаперів із зарубіжними колегами;
— покращує якість інституційного оточення завдяки розвитку інноваційних структур у їх взаємній координації. Такими структурами є бізнес-інкубатори, наукові, технологічні та індустріальні парки. Вони допомогли багатьом країнам подолати бідність, технологічну відсталість, інвестиційну непривабливість і є тими полюсами зростання економіки, які поступово, але докорінно змінюють загальний "краєвид" країни;
— розвиває у населення підприємницький менталітет і мислення, потяг до підприємницької діяльності;
— підтримує відкритий ринок освітніх послуг і праці для науковців, сприяє інтернаціоналізації української науково-освітньої та інноваційної сфери шляхом розвитку кооперації з ЗВО та інноваційними структурами країн — членів ЄС;
— сприяє формуванню нових індустрій на базі інноваційних розробок стартапів як основи інноваційного відновлення економіки України».
За інформацією тижневика «Дзеркало тижня»