На сторінках 5-го номеру науково-популярного журналу «Світогляд» (за вересень – жовтень 2019 року), який видають Національна академія наук України та Головна астрономічна обсерваторія НАН України, головний редактор академік Ярослав Яцків привертає увагу читачів до проблеми змін клімату та пропонує обговорення цієї актуальної теми в «Світогляді» у 2020 році.
“Серед багатьох проблем сучасного життя земної цивілізації одне з чільних місць зараз займає проблема змін клімату. Ця проблема вже перейшла від суто наукової до соціально-економічної та політичної. Українські вчені разом зі своїми зарубіжними колегами активно займаються окремими аспектами вивчення змін клімату та надають рекомендації щодо можливого зменшення їх впливу на життя людей.
Як відомо, за останні десятиліття спостерігається значне підвищення середньої температури нашої планети та рівня Світового океану, деградація вічної мерзлоти, зміни режиму стоку рік та ін. Всі ці питання давно цікавлять вчених та експертів Міжнародної групи з вивчення змін клімату (МГЕВК), яка проводить свої зібрання через кожні 7 років та відслідковує зміни клімату за даними спостережень на Землі та в космосі.
Серед основних причин потепління називають збільшення за останні 100 років на 30 % концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, а також вплив атмосферного аерозолю (його кількісна оцінка поки що достовірно не встановлена)”, - пише академік Ярослав Яцків.
Вчений зазначає, що за останні 150 років глобальна температура виросла на 0,74 ± 0,18 ºС. Крім того, мають місце багатолітні коливання глобальної температури, обумовлені океанічними течіями, виверженнями вулканів та іншими природними процесами. За останні 100 років підвищення глобального рівня моря відбувалось зі середньою швидкістю приблизно 2 мм за рік (а з 1990-х років приблизно 3,5 мм за рік). Зміни рівня моря обумовлені глобальними змінами температури, густини та солоності води в океанах, таненням льодовиків у Гренландії, Антарктиді та в горах.
Академік Ярослав Яцків також наголошує, що Україна належить до тих регіонів планети, де зміни клімату вже є відчутними. Тривалість зимових періодів значно скоротилась, а самі зими стали менш холодними. Почастішали посухи та прояви суховіїв, злив, обледенінь, повеней, затоплень та підтоплення. Згідно з висновками НАН України й інших установ лише збільшення діоксиду вуглецю у повітрі може викликати зростання загрози катастрофічних повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостру нестачу питної води в центральних та східних областях України; підвищення середньої температури в усі сезони року; збільшення кількості атмосферних опадів на 20 %; підвищення рівня Чорного і Азовського морів, активізацію явищ підтоплення територій, абразії берегів, морів і водосховищ; переміщення в помірні і північні зони субтропічних циклонів, які сприятимуть спустелюванню півдня України; незворотну деградацію степів Причорномор'я, Приазов'я та степової частини Криму; зниження продуктивності лісу на всій території України, зокрема внаслідок поширення епіфітотій та шкідників; поширення інфекційних захворювань, що непритаманні для України.
ПОВНА ВЕРСІЯ СТАТТІ