View message

В гостях програми «Культура. Live» радіостанції «Українське радіо «Культура»» побував виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко, котрий прокоментував резонансну тему спадання яскравості зорі Бетельгейзе – однієї з найяскравіших у сузір’ї Оріона.

Ілюстрація згасання Бетельгейзе на прикладі порівняння її фотознімків, зроблених у лютому 2016 року та січні 2020 року (джерело: spaceweatherarchive.com; автор – Браян Отум)

«Людині, котра дивиться на зоряне небо нечасто, помітити подібну зміну практично неможливо, тим більше що вона стається не одномоментно, а впродовж певного часу (у випадку з Бетельгейзе процес тривав від жовтня до кінця грудня 2019 року). Першими про неї заговорили регулярні спостерігачі – астрономи й аматори астрономії (у тому числі члени Американської асоціації спостерігачів змінних зір, штаб-квартира якої розміщується у США; до речі, спостереження змінних зір та інших змінних явищ – одна з небагатьох галузей астрономії, значний внесок у розвиток якої роблять саме аматори). Вони не мають жодних сумнівів щодо того, що відбудеться з цією зорею в майбутньому: наразі вона ще має життєвий ресурс, але згодом почне кардинально змінюватись і вибухне, тобто стане надновою, а потім, зрештою, перетвориться на нейтронну зорю. Проте станеться це дуже нескоро – не раніше, ніж за 100 тис. років. Отже, ані нинішні, ані найближчі покоління землян цього не побачать», – пояснює науковець.

Сузір’я Оріона на нічному зоряному небі у Північній півкулі (джерело: skyandtelescope.com)

За словами гостя радіостудії, Бетельгейзе привертає увагу спостерігачів як досить яскравий об’єкт у прекрасному сузір’ї небесного мисливця – Оріона (цікаво, що його видно практично з усіх куточків Землі, крім полюсів, оскільки воно лежить на небесному екваторі), проте передусім – як змінна зоря, котра яскраво демонструє свою змінність (порівняно з нею наше Сонце більш-менш стабільне, навіть попри те, що на ньому трапляються спалахи і час від часу з’являються плями). Саме ця особливість і пояснює згасання та збільшення її блиску: «Бетельгейзе пульсує так, як пульсує наше серце, стискаючись і розтискаючись. Як виявилося, вона має щонайменше три періоди пульсації: один із них триває близько 425 діб, другий – від 100 до 180 діб, а третій – майже 6 років. Припускають, що явище помітного згасання цієї зорі, яке ми зараз і спостерігаємо, пояснюється збігом у часі двох періодів її пульсації.

Крім того, Бетельгейзе – доволі масивна й велика зоря: її маса у 20 разів більша від маси Сонця, а розміри такі, що, якби вона була центром нашої планетної системи, то при розширенні розтягувалася б до орбіти Юпітера, а при стисканні – до орбіти Марса. Астрономи знають, що саме маса визначає всі характеристики будь-якої зорі, зокрема й тривалість її життя. Якщо Сонце проіснувало вже 5 млрд років, а загалом житиме близько 10 млрд років, то Бетельгейзе – всього-на-всього кілька мільйонів років, що в масштабах Всесвіту, звичайно, не так і багато: менші від Сонця зорі живуть сотні мільярдів і навіть трильйони років. Тому чимало астрономів схиляються до думки, що шукати ознаки життя потрібно передусім на екзопланетах, які обертаються навколо таких зір-довгожителів, а не зір, подібних до нашого світила».

«Спалахнувши, Бетельгейзе на кілька місяців стане надзвичайно яскравою зорею, видимою на небосхилі Землі навіть у світлу пору доби (звісно, за ясної погоди), потім різко згасне і зникне з поля зору, змінивши загальний вигляд сузір’я Оріона, – говорить Іван Крячко. – В історії людства подібне вже траплялося: 1054 року спалахнула наднова у сузір’ї Тельця, на місці якої залишилася Крабоподібна туманність. Писемні згадки про цю подію дійшли до нашого часу завдяки китайським хронікам.

Крабоподібна туманність (джерело: newstatesman.com)

Можна було б припустити, що Бетельгейзе вже вибухнула, а ми досі про це не знаємо, бо швидкість світла хоч і найвища у Всесвіті, проте не нескінченна, а отже, світло від спалаху цієї зорі до нас іще не дійшло. Та річ у тім, що Бетельгейзе лежить на відстані 700 світлових років від Землі, а ймовірна тривалість решти її життя значно перевищує цей часовий проміжок. Тож, скоріш за все, вона все ще існує як звичайна зоря.

Деякі медіа поширювали інформацію про те, що спалах Бетельгейзе нібито негативно вплине на Землю. Насправді ж цей вибух не становитиме жодної загрози нашій планеті, бо відстань між нами все-таки доволі значна».

Спалах Бетельгейзе в уявленні художника (джерело: spektrum.de)