На виставці одночасно з появою зображень геніїв-композиторів і творців минулих епох синхронно звучать мелодії музичних інструментів — від арфи і клавесина до українських кобзи та бандури. Особливо інтригують, як прелюдія до експозиції, музичні сходи, які у відповідь на кроки відвідувача звучать мелодією тисячолітньої давності середньовічного автора Гвідо Аретинського. Андрій Клімашевський пояснює чому звучить саме ця мелодія: «З двох причин. Значна частина музичних інструментів була створена або удосконалена саме у монастирському середовищі середньовічної Європи. І саме монах — хормейстер Гвідо з міста Ареццо — є автором нині чинної музичної абетки, яку він створив на основі акровірша до Івана Хрестителя. Тому навіть сходи у нашому задумі символічно звучать мелодією Гвідо з Ареццо як своєрідні ноти його музичної абетки».
 |
Куратор виставки також пояснив суть програми: «Кожен з відвідувачів може самотужки лише через легкий дотик вказівного пальця управляти програмою та інформацією на сенсорній панелі своєрідного музичного пюпітра без сторонньої участі. Програма дозволяє простежити еволюцію як клавішних інструментів від клавесина і клавікорда до фортепіано й піаніно, так і струнних — давніх раритетів від басової лютні і мандоліни до сучасної бандури. Водночас звучання шедеврів музики у контексті обраного на пюпітрі музичного інструмента синхронізується з появою в окремому овальному вікні-екрані постаті знакового автора твору. Уся екранно-звукова музейна вистава створена у форматі аудіо-, відео- та графічних зображень, показує інтригуючі музичні історії за лінією (музичний інструмент — його мелодія — її творець) на трьох рівнях культурного простору: європейському, загальноукраїнському, Львова і Галичини. Програма розрахована на широке коло відвідувачів — від дітей і дорослих до фахівців і поціновувачів музики, яку ще Леонардо да Вінчі ставив найвище з-поміж усіх видів і жанрів мистецтва. Однак найбільш корисною в освітньому плані наша експозиція є для учнів музичних шкіл та студентів Музичної академії».
В експозиції присутні й особливі давні чи незвичні інструменти: «Наприклад, арфа XVIII століття, торбан, клавішний інструмент, який створив у 1791 році знаменитий винахідник музичних інструментів Себастьян Ерар. Особливо хочу відзначити маленьких розмірів раритет, який ми раніше вважали дорожнім фортепіано, однак з’ясувалася, що це унікально рідкісний в музичному світі інструмент для жіночого будуару. Також програма пропонує розповідь про незвичні інструменти, як-от нікельхарпа, що демонструє, як люди раніше, ще якихось 500 років тому, намагалися створити універсальний інструмент-«оркестр». Окремо можна почути звуки дивних інструментів — механічних органчиків, що відтворювали звук подібно до «шарманок», праарфи «епігоніона», яку слухали давні греки в епоху Сократа та Евріпіда майже дві з половиною тисячі років тому».
Завдання експозиції, за словами Андрія Клімашевського, не лише у тому, щоб показати еволюцію струнних і клавішних інструментів, а в тому, щоб розкрити дух епохи, здійснити її реконструкцію максимально переконливо для відвідувача.
За інформацією газети «Високий замок»