Чому Нобелівську премію в галузі фізики 2019 року присуджено не за відкриття найпершої екзопланети? Чи доцільно повертати Плутонові статус планети Сонячної системи? Що досліджують у Головній астрономічній обсерваторії НАН України (ГАО)? Про це й інше у розширеному спецвипуску (у форматі «запитання–відповідь») програми «Все про Всесвіт з Іваном Крячком» (від 28 березня 2020 року) розповів її автор – завідувач лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки (астрономічної) ГАО та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Крячко. До вашої уваги – головні тези цієї програми.
 Іван Крячко під час екскурсії територією ГАО в межах весняного Дня астрономії – 2018 (фото Пресслужби НАН України) |
Наука та її популяризація в ГАО
«Обсерваторія є найбільшою астрономічною установою в Україні, наші вчені виконують дослідження у широкому спектрі тем за майже всіма розділами сучасної астрономії. Наприклад, мої колеги з відділу геодинаміки вивчають Землю за допомогою космічних методів. Ми також досліджуємо об’єкти в Сонячні системі зокрема і галактиці Молочний Шлях загалом, працюємо в галузі позагалактичної астрономії. Поза нашою увагою залишаються хіба що питання космології.
Про свої досягнення Обсерваторія офіційно звітує щороку – ознайомитися з цими звітами можна
на нашому сайті. Розповім про один із наших важливих наукових результатів. ГАО має доволі хороший сонячний телескоп, який за роздільною спектральною здатністю належить до п’ятірки найкращих подібних телескопів світу: він дозволяє отримувати якісний спектр Сонця. З допомогою цього інструменту мої колеги з відділу фізики Сонця здійснюють моніторинг спокійної атмосфери Сонця. Досі вважалося, що впродовж 11-річного циклу активності спокійна фотосфера нашої зорі не зазнає особливих змін. Ученим ГАО вдалося з’ясувати, що це не зовсім так – певні зміни в ній усе ж спостерігаються.
Наші фахівці не тільки проводять дослідження, а й популяризують науку. Скажімо, вже протягом кількох десятиліть Обсерваторія щороку видає Астрономічний календар. Це видання розраховане на широку аудиторію зацікавлених астрономією людей – як професійних астрономів, так і аматорів. У ньому зібрано не тільки цікаві дані про різноманітні астрономічні явища (довідкова частина), а й статті авторства провідних українських астрономів із різних вітчизняних установ (науково-популярна частина). На жаль, цей календар виходить невеликим накладом, але ситуацію рятує Інтернет, де можна знайти чимало актуальної та корисної інформації про спостереження зоряного неба. ГАО також є одним із засновників і видавців науково-популярного журналу «Світогляд». Загалом ми з колегами охоче спілкуємося з медіа і намагаємося не відмовляти у співпраці просвітницьким проєктам. Порівняно часто до нас звертаються телеканали (передусім служби новин) – з проханням про коментар щодо того чи іншого астрономічного явища. Щоправда, пряму мову фахівця телевізійники, на жаль, нерідко урізають максимально і, до того ж, доповнюють її думкою астрологів чи інших далеких від науки людей.
Навесні ми планували розпочати за підтримки ГАО ще один науково-популярний проєкт – цикл інтерв’ю з провідними українськими астрономами в межах програми «Розмови про Всесвіт»
на YouTube-каналі «Все про Всесвіт». Гості нашої імпровізованої студії, розташованої в Музеї історії ГАО, мали б розповідати і про результати своїх досліджень, і, в цілому, про розвиток своєї галузі у світі. Через запровадження карантину ми змушені тимчасово відмовитися від цього задуму, але неодмінно повернемося до нього згодом. Наразі ж продовжуємо експериментувати з формами подачі матеріалу і пропонуємо інтернет-користувачам ознайомлюватися з інформаційними дайджестами та навчальними фільмами, які ми підготували раніше. Невдовзі на каналі з’являться нові відео, тож слідкуйте за оновленнями».
 Венера у Плеядах на вечірньому небі над Музем історії ГАО. Квітень 2020 року (фото Олександра Велеся, ГАО) |
Екзопланети і Нобелівська премія
«Першу екзопланету (планету за межами Сонячної системи) відкрили ще 1991 року. Це була екзопланета, що оберталася навколо нейтронної зорі. Проте частину Нобелівської премії в галузі фізики 2019 року присуджено науковцям, які відкрили іншу екзопланету – біля сонячноподібної зорі. Вочевидь, у такий спосіб Нобелівський комітет вирішив відзначити відкриття, важливе передусім для людства. Адже йдеться про те, що наша Земля – не одна така планета у Всесвіті, є інші, які можуть бути схожими на неї не тільки своїм розміщенням біля центральної зорі. Дослідження екзопланет, яких на сьогодні відкрито вже кілька тисяч, стало новою великою і перспективною темою в астрономії. Та навіть минулорічні нобеліати Мішель Майор і Дідьє Кело зауважують, що людство ще дуже нескоро зможе відвідати екзопланети на зразок Землі, навіть якщо їх буде знайдено біля відносно не далеких від нас зір».
«Поражонний в правах» Плутон
«Відколи Міжнародний астрономічний союз (МАС) 2006 року позбавив Плутон статусу великої планети Сонячної системи, віднісши його до когорти планет-карликів, частина астрономів припускають, що за орбітою Плутона – в поясі Койпера або далі за ним – може кружляти доволі масивна планета (можливо, навіть завбільшки з Нептун) – потенційний претендент на звання нової дев’ятої планети Сонячної системи. Її поки що не знайдено, та, за теоретичними розрахунками, виконаними однією з дослідницьких груп, збурення руху деяких об’єктів у поясі Койпера може вказувати саме на присутність такого небесного тіла. Можливо, його колись вдасться виявити за допомогою нових космічних телескопів, які найближчими роками стануть до ладу на орбіті Землі (йдеться, серед іншого, про космічний телескоп імені Джеймса Вебба, який планують запустити 2021 року). Але це мають бути телескопи, що працюватимуть в інфрачервоному діапазоні, оскільки ймовірна планета, якщо вона справді існує, розташовується на значній відстані від Сонця і має не надто великі розміри для яскравої світності.
Попри те, що рішення МАС про позбавлення Плутона статусу великої планети було ухвалено більшістю голосів, особисто я вважаю це неправильним. Виправданням МАС може слугувати той факт, що станом на 2006 рік Плутон вважався «мертвою» планетою, про яку загалом було мало що відомо, аж поки повз неї не пролетів космічний зонд «New Horizons», який виявив, що ця планета є досить розвиненою і, умовно кажучи, «живе» – на ній знайдено чимало відносно свіжих утворень, вік яких становить сотні мільйонів років, наявні гори й інші елементи рельєфу. Вчені, які забезпечували науковий супровід проєкту «New Horizons», просять колег-астрономів не називати будь-яку іншу планету дев’ятою, наполягаючи на тому, що нею має бути саме Плутон, і пропонуючи МАС повернути йому колишній статус».
Навколо чого кружляє Земля
«З огляду на сучасні знання про Всесвіт, більшість людей вважають, що наша планета обертається навколо своєї зорі, а не навпаки. Та це питання не настільки просте, як здається. Можливо, когось це здивує, проте, з точки зору фізики, правильна відповідь полягає в тому, що ані Сонце не обертається навколо Землі, ані Земля – навколо Сонця, а обоє вони обертаються навколо центру мас системи «Земля–Сонце». Але оскільки зоря є значно масивнішим об’єктом, то ця точка (центр мас) розміщується в її надрах. Тож фактично можна говорити, що Земля й справді обертається навколо Сонця. З погляду ж небесної механіки, відповідь на це запитання залежить від того, що взяти за точку відліку – центр системи координат. Тобто рух небесних тіл описуватиметься зважаючи на те, до якого об’єкту «прив’язано» систему координат».
Уфологія, астрологія та інша езотерика
«Я переконаний, що люди мають право цікавитися чим завгодно, і доволі спокійно ставлюся, наприклад, до тих, хто вірить у гороскопи, але негативно – до самої астрології. У нашому Всесвіті ще багато нерозкритих таємниць. Одна з них стосується об’єктів, які називаються НЛО (англійська абревіатура – UFO) і нібито «вивчаються» уфологією. Насправді ця сфера наукою не є, оскільки не відповідає двом вимогам: по-перше, не оперує підтвердженими, достовірними фактами, а по-друге, не піднялася до рівня теоретичних узагальнень. Можливо, це щось, що тільки передує науці, або щось, що, зрештою, переросте в науку. Проте на сьогодні, повторюю, говорити, що уфологія є наукою на зразок сучасних фізики чи астрономії, не можна. Це не відповідає дійсності».
Астрономія в українській школі
«Як людина, котра щонайменше 20 років опікується питаннями шкільної астрономічної освіти, я, звісно, вважаю, що в нашій середній школі повинен існувати окремий навчальний курс астрономії, якого, до речі, вже, на жаль, немає – астрономічні знання викладають учням у межах інтегрованого курсу «Фізика і астрономія». В Україні зараз триває чергова шкільна реформа з переходом до 12-річної освіти, відповідно до чого передбачається викладання окремого курсу астрономії у старших (10-х–12-х) класах профільних шкіл – математичних, фізичних, астрофізичних, – які мають з’явитись аж наприкінці 2020-х років. У базовій школі (5-9 класи) знання з астрономії частково викладаються в межах курсу природознавства. Зараз розглядається проєкт нового стандарту базової освіти. Залишається тільки сподіватися, що астрономічна складова з нього не зникне. Адже вона щонайменше є одним із важливих елементів людської культури та має велике світоглядне значення. Зокрема, сприяє формуванню наукового світогляду».
Відеозапис програми доступний за посиланням:
https://youtu.be/p9lt6lFZBNk  Іван Крячко проводить екскурсію у башті одного з телескопів ГАО (фото Пресслужби НАН України) |