Як учені Національної академії наук України оцінюють подальший розвиток пандемії COVID-19 на території нашої держави? Як Академія допомагає країні боротися з новою коронавірусною інфекцією? Чому під час перегляду видатків держбюджету на поточний рік так важливо було зберегти фінансування бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» і на що спрямовуватимуться отримані за нею кошти? На ці запитання в ефірі програми «Змістовно з Христиною Яцків» телеканалу «Еспресо» відповів віцепрезидент Національної академії наук України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній.
 Академік Анатолій Загородній (фото: L’Oréal Україна) |
«Згідно з чинним законодавством, Національна академія наук України є вищою науковою організацією нашої держави, вона відповідає за здійснення фундаментальних і прикладних досліджень за сучасними науковими напрямами, – пояснив гість телепередачі. – На сьогодні до структури НАН України входять близько 160 наукових установ. Це – інститути, національні бібліотеки, центри, дендропарки. У них працює близько 26 тис. співробітників, з яких 16 тис. – це науковці. Серед них 2,5 тис. докторів наук і 7,5 тис. кандидатів наук, тобто це досить потужна наукова команда.
Звісно, Національна академія наук України не могла стояти осторонь проблем, пов’язаних із пандемією, і ми почали активно діяти. Створено
робочу групу з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні та
робочу групу з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією SARS-CoV-2 в Україні. І вже є певні результати. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України розробив тест-системи для діагностування коронавірусу. 500 зразків тест-систем із першої – пілотної – партії передано до Житомирського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я України, 100 зразків – до Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України в місті Києві. За дорученням Ради національної безпеки і оборони України та згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського Інститут має виготовити ще 200 тис. зразків, але для цього потрібне належне фінансування. Наразі вирішується питання про фінансування виготовлення тисячі тест-систем. Інститут готовий це зробити.
Тест-системи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України надійні. Їх, зокрема, валідовано в одній із лондонських лабораторій: усі направлені туди зразки було підтверджено. Загалом тест-системи, які використовують полімеразну ланцюгову реакцію, поділяються на однокрокові та двокрокові. Діагностикуми нашого Інституту – двокрокові, а отже, дещо складніші у використанні, проте, з іншого боку, мають певні переваги. По-перше, вони є цілком конкурентоспроможними, оскільки принаймні на 30% дешевші від іноземних аналогів. По-друге, їх можна використовувати з обладнанням, уже наявним в обласних центрах громадського здоров’я. Тому що розробити тест-систему – це тільки половина справи, потрібно ще й виготовити зразки та дослідити їх за допомогою спеціального обладнання – так званих real time PCR machines, тобто приладів для аналізування проб біологічного матеріалу. Наші тест-системи дозволяють це робити. Зараз готуються документи для їх сертифікації Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Крім того, матеріали щодо цих діагностикумів планується надіслати в Інститут Пастера у Парижі. Тож певні кроки вже зроблено, і, сподіваюся, вони допоможуть Україні подолати проблему поширення інфекції.
Безумовно, Національна академія наук України бере участь і в прогнозуванні розвитку пандемії на теренах нашої держави. Уже згадана мною академічна робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією SARS-CoV-2 в Україні (між іншим, до неї також залучено фахівців Національної академії медичних наук України, а саме – Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України на чолі з директоркою цього Інституту Вікторією Іванівною Задорожною), працює над можливими сценаріями не лише розвитку епідемії, а й її впливу на українську економіку, що не менш важливо. І ми вже маємо перші, попередні прогнози. Хотів би застерегти, що це не істина в останній інстанції – вони ґрунтуються, як кажуть науковці, на не дуже репрезентативній вибірці статистичних даних. Тобто даних, які ми маємо на сьогодні, все-таки обмаль для надійного прогнозу. Тому ми ведемо перемовини з Міністерством охорони здоров’я та Радою національної безпеки і оборони для отримання більш деталізованих даних (зокрема, по регіонах України), щоб можна було формувати прогноз не тільки для України в цілому, а й для окремих областей. Водночас, варто зауважити, що наша проностична модель відкалібрована, успішно протестована на даних із Польщі та Швеції – країн, в яких епідемічна ситуація дуже близька до української. Станом на 20 квітня ми передбачаємо до 450 нововиявлених випадків на день – це середнє значення (і поки що прогнозовані цифри збігаються з тим, що відбувається насправді). Діапазон значень – від 330-ти до 620-ти випадків (розкид дуже широкий, бо все залежить від того, наскільки дотримуватимуться карантинні обмеження). Що стосується сумної статистики, то на 20 квітня прогнозується 13 летальних випадків на день (це теж медіанне, середнє значення). Згідно з попереднім аналізом на період до 31 травня максимум захворюваності має спостерігатися з 2 по 5 травня, а максимальна летальність (до 20 випадків на день) – з 3 по 8 травня. Далі захворюваність знижуватиметься, починаючи від 400 випадків на день. Як випливає з нашого прогнозу, ні про які «22 млн хворих» поки що не йдеться. В міру отримання даних від Ради національної безпеки і оборони та Центру громадського здоров’я ми вдосконалюватимемо свій прогноз».
Академік Анатолій Загородній також прокоментував збереження фінансування бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» під час ухвалення Парламентом змін до держбюджету на поточний рік, яке відбулося 13 квітня: «Було дуже прикро, коли ми дізналися про те, що з нас знімають 300 млн грн, це дуже стривожило наукову громадськість. Але, врешті-решт, фінансування програми збережено. Ми дуже вдячні за це й Уряду, і Верховній Раді, і парламентським комітетам. Крім того, що тут ідеться про розвиток пріоритетних напрямів досліджень, ця програма надзвичайно важлива для залучення та підтримки наукової молоді. Ви знаєте, наскільки це дошкульна проблема сьогодні. Так от, Академія започаткувала створення так званих молодіжних дослідницьких лабораторій і груп – спеціальних структур, які забезпечують доволі вагоме фінансування для молодих людей у науці. Бюджетне фінансування за згаданою програмою дозволяє їм отримувати дуже пристойну зарплату (часом навіть більшу, ніж у старших колег), брати участь у міжнародних конференціях, налагоджувати міжнародну співпрацю. Така практика існує у нас третій рік і вже отримала дуже позитивний відгук серед наукової молоді: декого, як вони самі зізнаються, окрилило те, що держава й Академія знайшли можливість підтримувати їх навіть у нинішніх скрутних обставинах.
Загалом, ця бюджетна програма надзвичайно важлива і для збереження міжнародного співробітництва, і для підтримки наукової молоді, і, звісно, для розвитку пріоритетних напрямів досліджень, серед яких дуже багато тих, які життєво необхідні державі (в тому числі, зміцнення обороноздатності). Академія зробить усе, щоб ці кошти було використано максимально ефективно. До речі, їх розподілено на жорсткій конкурсній основі, тобто це не розмазування бюджету тонким шаром – профінансовано тільки найкращих. Сподіваюся, завдяки цій програмі буде отримано результати світового рівня».
Відеозапис розмови:
https://youtu.be/gD9hB2VE5Cw Змістовно з Христиною Яцків | 15 квітня | Частина 3