Про те, звідки прилетіла комета NEOWISE, чим вона особлива і як близько підійшла до Сонця та коли відвідає наше зоряне небо наступного разу, у статті для видання «Дзеркало тижня» розповідає науковий співробітник лабораторії швидкоплинних процесів у зірках відділу фізики Сонця Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ірина Верлюк.
![Комета NEOWISE над британським Стоунгенджем (фото: telegraph.co.uk)](https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ContentPhoto/0/2020/08/_w/200811134047911-7275_jpeg.jpg) Комета NEOWISE над британським Стоунгенджем (фото: telegraph.co.uk) |
Комета NEOWISE запам’ятається як одне з найяскравіших астрономічних явищ 2020 року. «27 березня комета C/2020 F3 NEOWISE була виявлена космічним інфрачервоним телескопом WISE (Wide-Field Infrared Survey Explorer). Це ширококутний телескоп, який з 2013 року виконує місію на орбіті Землі з пошуку астероїдів та комет. Третього липня вона пройшла перигелій (перигелій – точка мінімальної відстані від Сонця на орбіті небесного тіла). Ця відстань становила 44 млн км. Минулого разу ця комета пролітала поблизу Сонця 4500 років тому, – зазначає авторка статті. – До речі, не всі комети повертаються до найвіддаленішої точки своєї орбіти – афелію. Бували випадки, коли комету притягував своєю потужною гравітацією Юпітер, вона розпадалася і зникала в його атмосфері назавжди. Так сталося з короткоперіодичною кометою Шумейкерів–Леві у липні 1994 року. Інколи траплялося, що комети падали навіть на Сонце. Кілька таких випадків у різні роки зафіксували космічним апаратом із дослідження Сонця – SOHO. …крім комети NEOWISE, цього року було відкрито ще дві – SWAN і ATLAS. Але вони не справдили очікувань, бо, наблизившись до Сонця, стали розпадатися, і, звісно, яскравість їхня істотно зменшилася. На відміну від них, комета NEOWISE пережила зустріч із Сонцем і проявилася на зоряному небі. З початку місяця й по 15 липня її було видно тільки на світанковому небі і дуже низько над горизонтом».
Як пояснює Ірина Верлюк, NEOWISE є довгоперіодичною кометою: «…такі комети, найімовірніше, з’являються у внутрішній Сонячній системі з хмари Оорта, в якій міститься дуже багато кометних ядер. Тіла, що перебувають на околицях Сонячної системи, зазвичай складаються з летючих речовин (водяних, метанових та інших газів), які випаровуються при наближенні до Сонця.
Комети, що прибувають із глибин космосу, мають вигляд туманних об’єктів, за якими тягнеться хвіст, інколи завдовжки кілька мільйонів кілометрів. Ядро комети – тіло з твердих частинок, огорнуте туманною оболонкою, що називається комою. Ядро діаметром декілька кілометрів може мати навколо себе кому 80 тис. км у поперечнику. Потоки сонячного проміння вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягуючи в довгий димчастий хвіст, який рухається за нею в просторі.
Щодо розмірів нашої гості – то, за оцінками команди фахівців міжнародного проєкту NEOWISE, ядро комети має діаметр близько 5 км, при цьому лінійні розміри пилового і газового хвостів дорівнюють 22 та 45 млн км. Для порівняння: діаметр Сонця дорівнює 1,4 млн км, а розмір голови комети (газопилової коми) – як мінімум, 260 тис. км.
Яскравість комет дуже залежить від того, на якій відстані від Сонця вони перебувають. Дуже мало комет наближаються до Сонця й Землі настільки, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Найпомітніші з них ще інколи називають «великими кометами». <…> NEOWISE за всіма параметрами заслуговує на звання «великої»… на неї звертали увагу люди, далекі від астрономії, неозброєним оком можна було побачити її яскраве псевдоядро та пиловий хвіст, який розтягнувся приблизно на 7 градусів. <…> Видимість комети NEOWISE на початку липня становила приблизно 1–2 зоряні величини, що можна порівняти з найяскравішими зорями вечірнього неба, які добре видно неозброєним оком. Але зорі – це точкові джерела світла, а світло комети розподіляється на певній площині, тому, щоб побачити комету краще, треба було скористатися біноклем і, звісно, виїхати кудись подалі від яскравих міських вогнів. <…> Після 15 липня комету можна було спостерігати вже й на вечірньому небі, але її зоряна величина трохи зменшилася. Найближче до нашої планети NEOWISE підійшла 23 липня: відстань між нами і кометою становила 103 мільйони кілометрів. <…> Наразі комета віддаляється від нашої планети, і яскравість її слабшає зі швидкістю приблизно 1,3 зоряної величини на сім днів».
«Наступного разу земляни зможуть побачити комету NEOWISE лише через 6800 років. Якщо ви не встигли побачити цю комету, не засмучуйтеся! Бо зоряне небо багате на сюрпризи, інколи зовсім неочікувані. Буде щось інше, не менш цікаве та видовищне!» – запевняє вчена.
Повний текст статті читайте за посиланням:
https://zn.ua/ukr/science/vona-vidlitaje-ale-obitsjaje-povernutisja-.html