|
Віктор Брехуненко пояснив специфіку «класичного» образу українського козака в історичному дискурсі: «Образ козака і в історіографії, і в історичній пам’яті дуже страждає від однобокості, коли йому виставляють альтернативи «або-або» – дитя кочового степу чи християнський лицар. Тут моя відповідь дуже проста – і те, і те. (...) Найцікавіше, коли ми подивимось на великий кордон Європи, на європейський великий фронтир, який тягнувся від Піренеїв і аж до Каспію, то українське козацтво на тлі тих фронтирних спільнот є унікальним за своєю суспільною роллю, яку йому судилося відіграти в історії. (...) Воно було поставлене в такі умови, що вийшло на зовсім на інші обрії, ніж донські, волзькі, терські, яїцькі козаки, чи, з іншого боку, – граничари, гайдуки, секеї. Ті спільноти сформувалися як етносоціальні організми військового характеру, вони усвідомлювали свою самість, відрізняли себе від усіх сусідів, з московитами включно, до речі, і культивували свою окремішність. Їхнім ідеалом була самоврядність під віддаленим патронатом якогось християнського володаря, бо в ранньомодерні часи без цього неможливо було, але який не втручається в їхні внутрішні справи. І їм не було діла ні до московського, ні до інших суспільств. Українські козаки – зовсім інша субстанція. З одного боку – дитя фронтиру, а з іншого – дитя українського суспільства, вписаного в цей фронтир. І воно з часом почало відігравати провідну роль в українському суспільстві. (...) Власне, перші козаки – це представники нижчих прошарків еліти, які не могли довести (таких ніде не бракувало у будь-якій країні) своє право на шляхетність. (...) Вони тримали в руках зброю, і це була індульгенція для того, щоб вимагати собі місце під сонцем. І от власне представники нижчих прошарків еліти – дрібне боярство, дрібна шляхта – під козацьким прапором задумали повернути собі втрачені привілеї».
Далі автор аналізує специфіку політичної ситуації XVI століття у Східній Європі, процес усвідомлення козацтвом своїх національно-релігійних інтересів, участь козацтва на міжнародній політичній арені та ін.
Ознайомитися з відеозаписом інтерв’ю За інформацією освітньо-інформаційного ресурсу «Локальна історія»