11 вересня 2020 року відбулося перше засідання міжфракційного депутатського об’єднання (МФО) «За українську науку».
Ідея створення даного об’єднання була покликана тим, що наука – основа розвитку будь-якої цивілізованої та успішної держави. До складу об’єднання нині входить 161 народний депутат.
Участь у першому засіданні взяли також представники наукового середовища: президент Національної академії аграрних наук (НААН) України академік НААН України Ярослав Гадзало, президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАН України та НАПН України Василь Кремень та два кандидати на посаду Президента Національної академії наук України – віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній та голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік Володимир Семиноженко.
Як зазначила, народна депутатка від фракції «Слуга народу» та співголова МФО «За українську науку» Леся Забуранна, з представниками наукового середовища відбулася конструктивна, фахова дискусія, під час якої вони чітко окреслили своє бачення щодо основних векторів розвитку вітчизняної науки та свої побажання щодо співпраці між парламентом і науковцями.
Так, віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній у своєму виступі виокремив шість основних векторів розвитку науки в Україні.
Одним з основних векторів розвитку він назвав розвиток фундаментальних досліджень в тих галузях, які відповідають сучасним напрямам розвитку світової науки і, водночас, мають високий рівень і кадрове забезпечення в Україні. Саме такі дослідження, на його думку, можуть стати основою для забезпечення належного рівня прикладних досліджень і розробок в таких галузях як атомна енергетика, машинобудування, охорона здоров’я, охорона довкілля, аграрний сектор, освіта, гуманітарна сфера. Без належного супроводу цих галузей з боку фундаментальної науки їх розвиток навряд чи можливий, – вважає академік Анатолій Загородній.
Другий вектор – всебічна підтримка і розвиток прикладних досліджень і інновацій. НАН України має стати рушієм науково-технічного поступу. Як невід’ємна частина цього напряму розвитку науки має стати створення інноваційного клімату, формування комплексів, спрямованих на вирішення найважливіших проблем економічного розвитку, розвиток малих компаній, технопарків і наукових парків.
Третій вектор – розроблення програми гуманітарного розвитку суспільства, спрямованої на вирішення соціальних проблем, вивчення історичних умов і особливостей формування української держави, висвітлення ролі історії, культури, релігії, мови та інших соціальних чинників у державотворенні, формуванні етичних і моральних норм поведінки та умов самореалізації особистості.
Четвертий вектор – інтегрування в Європейський дослідницький простір (European Research Area – ERA) та міжнародні дослідницькі інфраструктури; підтримка міжнародного співробітництва; птворення Української хмари відкритої науки і інтегрування її в Європейську хмару відкритої науки.
П’ятий вектор – кардинальні зміни в політиці підтримки наукової молоді. Забезпечення законодавчо встановлених норм оплати праці молодих науковців та вирішення проблем їх соціального забезпечення.
Шостий вектор – вдосконалення законодавчого забезпечення наукової сфери.
Голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік Володимир Семиноженко під час свого виступу окреслив три першочергові завдання, які потребують невідкладного вирішення.
По-перше, забезпечення кадрових стимулів, які дозволять зробити нову тарифну сітку, утримати в Академії молодих вчених, створити сприятливі умови для всіх наукових працівників.
По-друге, створення фінансових та економічних стимулів, що передбачає збільшення фінансування НАН України як мінімум в два рази, створення венчурних та інноваційних фондів, відновлення Державних науково-технічних програм та великих національних проектів, наприклад у ядерній, водневій енергетиці, створенні лікарських засобів тощо, які мають стати справжніми точками зростання для країни.
І, по-третє, внести суттєві зміни в систему управління НАН України в напрямку сучасного інноваційного менеджменту, зробивши структуру більш гнучкою, здатною швидко і мобільно розвивати нові напрямки. Тобто потрібно не керувати вченими, їх не треба вчити займатись наукою, а створювати умови для більш ефективної їх праці та реалізації завдань кожного з інститутів, – вважає академік Володимир Семиноженко.
«Обговорювалось питання не тільки розвитку Академії наук чи науки в цілому, але, перш за все, як зробити, щоб головна наукова установа стала справжнім ініціатором порядку денного держави, лідером і натхненником всіх перетворень, і яким повинен бути стиль роботи Академії, щоб вона могла успішно здійснювати ці завдання. Можна сказати, що вибори в Академію – це, фактично, вибір стратегії країни, – написав він у Facebook.
Також академік Володимир Семиноженко передав співголовам МФО Лесі Забуранній та Івану Кириленку проекти трьох законопроектів, підготованих його ініціативною групою та затверджені Президією НАН України: проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», проект Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності інноваційних парків», проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».
Підсумовуючи засідання народна депутатка від фракції «Слуга народу» та співголова МФО «За українську науку» Леся Забуранна зазначила, що сьогодні своїми першими кроками об’єднання вбачає налагодження діалогу між парламентом та науковим середовищем, а також удосконалення та розробку нової необхідної законодавчої бази у науковій сфері.
Фото: прес-служба академіка Володимира Семиноженка